Усний твір на тему шануй матір і батька свого будь ласка буду вдячна

"шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі, які господь, бог твій, дає тобі". саме ці рядки записані в одній із заповідей біблії. бог наказав людям шанувати своїх батьків і матерів. це є вічним обов'язком дітей.я вважаю, що сенс цієї заповіді полягає не лише в шануванні, яке ми повинні мати по відношенню до батьків, але і також в слухняності. батьки наші найближчі і рідніші люди. саме завдяки ним ми отримуємо найголовніше, що є на землі - життя! з самого раннього дитинства кожна дитина чекає ласки і тепла, так і кожна мати і батько чекають поваги. адже вони заслуговують цього! саме батьки з народження піклуються про нас, працюють, не рук, щоб ми були ситі, одягнені і мали можливість радіти життю. саме вони навчили нас ходити і говорити. коли у нас щось   болить, вони готові узяти увесь біль собі, аби дитині було краще. вони дарують нам стільки тепла і ласки, що це важко оцінити! я вважаю, що треба завжди

1. анафора (грец. — виділення) — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур (вікіпедія). напр.: світе тихий, краю милий, моя україно, за що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш? (тарас шевченко, "розрита могила") анафора - словосполучення "за що", яке повторюється на початку рядків.   було колись — в україні ревіли гармати; було колись — запорожці вміли пановати. (тарас шевченко, "іван підкова") анафора - словосполучення "було колись", яке повторюється на початку рядків. повніша інформація - в інтернеті. 2. епіфора (грец. epiphor; — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі (вікіпедія). напр.: «ітеся! » — «не вернуться! — заграло, сказало синє море. — не вернуться, навіки пропали! » (тарас шевченко, "до основ'яненка") епіфора - повторення вкінці рядків словосполучення "не вернуться". її душили, а вона живе! її палили, а вона живе! ("україна") епіфора - повторення вкінці рядків словосполучення "а вона живе". повніша інформація - в інтернеті. а дальше - те, що не знайдете в і-неті.

Птахи відлітають у теплі краї, тому що вони не переносять холодів. у вирій відлітають і ластівки, і жайворонки, і зяблики, і малинівки, і дрозди. взагалі більша частина птахів восени відлітає у вирій. але як вони це роблять? підготовка птахів до відльоту. птахи одразу після того, як у пташенят почали відростати крильця, починають готуватись до перельоту. підготовка до польоту починається ще влітку, задовго до самого перельоту. великі птахи навчають маленьких потрохи літати. пташиний відліт починається восени, але в різні періоди часу. у кожному році строк їх відльоту залежить від погодних умов. причому не тільки від температури повітря, але, здебільшого, від сили і напрямку вітру. птахи вибирають для себе такі умови погоди, щоб не було грози і сильного дощу. вони відчувають час, коли переліт буде проходити в ідеальних умовах, тому у різних роках вони можуть відлітати в різний час. відліт птахів. птахам необхідно відлітати взимку, тому що земля замерзне і вкриється снігом, і тоді їм нічого буде їсти. перельоти пов’язані з багатьма труднощами, тому під час перельоту багато птахів гине, але це не настільки велике число у порівнянні з тим, скільки б їх загинуло, якщо б вони залишились зимувати. вони вибудовуються у пташиний клин, який має свого ватажка. ватажок летить попереду всіх птиць, він вказує їм напрям. а вже за ватажком по діагоналі з обох сторін, летять інші птахи. швидкість перельоту за добу може тривати від сорока до тисячі кілометрів. птахи щоосені відлітають, але обіцяють повернутися. по-іншому не може бути. вони обов’язково з’являться навесні.