Яка група за значеням у прикметника вогка ніч ? іть будь ласка​

Сьогодні до марійки приїхала сестра (оленка)  з іншого міста. -привіт марійко, як я рада тебе бачити. ми так давно з тобою не бачились. -ого! як ти виросла. в  минулий раз ти була на голову менша мене, а зараз он як витянулась. -доречі ти знаєш, що ми переїхали із квартири в будинок. -і як тобі там подобається? -так, дуже. ми з батьками вирішили завести собаку, посадити декілька дерев в саду та вирощувати полуницю. -а в тебе  є сусіди? -так, але дуже мало.ой! я майже забула. зовсім близько злаходиться ліс.люди кажуть що там ростуть дуже солодкі ягоди, навколо стоять дикі яблуні вкриті червонющими яблуками. -цим літом я обов'язково приїду до тебе.

Удавнину наші предки називали берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. кожна частина житла мала своє символічне значення. піч символізує собою родинне вогнище і була священна, як мати. вона обігрівала, годувала всіх. найсвятішим місцем у хаті була покуть. там висіли ікони, прикрашені рушниками і пахучими травами. на покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля, там же ставили дідуха на різдво. прикрасою житла служили вишиті рушники. їх вішали над дверима, над вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали ікони. прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й оберегами. малюнками розписували піч, припічки, свій щедрий талант у колоритні орнаменти. під іконами стояв великий стіл, розрахований на численну родину: біля нього всі збиралися і коли їли, і коли вирішували важливі питання. на ньому завжди мала лежати прикрита рушником паляниця. біля стола попід стіною стояла довга деревяна лава, а збоку його — велика скриня, куди складався одяг, рушники тощо. недалеко від печі ставився деревяний настил на стовпчиках — піл. на ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували для хатніх справ. я ніколи не жила у такій хаті, але мої пращури передали мені, мабуть, святу любов до неї, бо трепетно хвилюється моє серце, коли чую слова: хата моя, біла хата, казко тепла й доброти…