Фонетичний розбір слова - середина, дихання, горошина . с транскрiпцией

Середина [с е р е д и н а] - 8б., 8зв., 4 скл дихання [д и х а н': а] - 7б., 6зв., 3 скл горошина [г о р о ш и н а] - 8б., 8зв., 4 скл.

ответ:

гроші – це різнокольорові папірці, які можуть полегшити або обтяжити життя кожної людини . так за них можна купити багато – від однієї хлібини до подорожі на марс. але за гроші не купити любов і щастя, здоров’я і повагу.

хіба це не саме важливе? з їхньою людина може забезпечити себе їжею, одягом, житлом, автомобілем, організувати свій відпочинок, постійно покращувати свій зовнішній вигляд, навчатися в кращих вузах. багато хто вирішує, що тільки гроші потрібні для життя, але це не так.

можливо нашим близьким і рідним потрібні не дорогі подарунки, а наша любов, підтримка. але за постійною занятістю ми цього можемо вчасно не помітити.  треба зупинитись, озирнуться і побачити, який прекрасний світ навколо нас. і йому, щоб залишитись таким наші гроші не потрібні. вони мають бути для людини, а не людина для них. крім матеріального світу є також світ духовних цінностей. світ віри, доброти, любові та поваги до інших. і я вважаю,що ці два світи рівноцінні між собою. життя в суспільстві неможливе без грошей, але зосередитись тільки на них – це не правильно.

щастя за гроші не купиш. адже бути щасливим означає мати міцну, дружну родину, улюблену роботу, вірних друзів і звичайно ж головне – здоров’я.

Американці схиблені на молодості та перекрутили погляд засобів масової інформації на похилий вік»,— заявив макс франкель у часописі «нью-йорк таймс меґезін». далі він із сумом продовжує: «старожилів практично прогнали із засобів масової інформації». це є зрозуміти сучасний парадокс, який прокоментував «кур’єр юнеско»: «ні не було суспільства, яке робило б так багато для своїх старших членів. вони дістають економічну і соціальний захист, але їхній образ в очах суспільства глибоко негативний». навіть медицина не застрахована від таких упереджень. як повідомляє «медичний журнал австралії», «багато лікарів, а також суспільство загалом вважає, що люди, котрим за 65, вже застарі для профілактичного догляду. таке негативне означає, що старших людей усунули з багатьох важливих досліджень». той самий журнал стверджує: «іноді низькоякісне медичне обслуговування людей похилого віку виправдовують негативним ставленням до них, відносячи таких людей до категорії «старечих». вважаючи звичайні, хоч і незначні, функціональні розлади (наприклад, погіршення зору і слуху) природними ознаками старіння, на них просто не звертають уваги. запорукою ефективності профілактичної програми є зміна ставлення до старших людей». «можливо, настав час переглянути традиційне визначення старості, принаймні у розвинених країнах»,— зазначає британський медичний журнал «ланцет». чому це настільки важливо? у тому журналі пояснюється: «змінене визначення може розвіяти похмурі, песимістичні і гнітючі прогнози, котрі дуже часто використовують, аби підтримати упередження про наплив людей похилого віку, які витрачають «значну частину» і так недостатніх ресурсів, що виділяються на охорону здоров’я».