Складить казку про префиксы з и с потрибно 5 речень

Жили у країні граматиці українські префікси -з і -с.були вони друзями,але дуже жваві пустуни. як вітер гасали вони наввипередки по паласу і заважали іншим префіксам. коли всіх кликали до роботи, вони з розгону,не замислюючись, ставали коло якогось слова. тоді інші префікси зібрали раду і ухвалили правило: префікс-с пишеться перед буквами к,п,т,ф,к,а префікс -з перед усіма іншими буквами. і з того часу префікси -з і -с пишуться за такими правилами.

  взимку для дітей є багато розваг. одні люблять кататися на санчатах, інші – на лижах.

  нещодавно у нашій школі проводились змагання зі спуску на лижах. учитель фізкультури заздалегідь підготував лижну трасу, перевірив лижі. кожен учасник мав свій номер.      

    змагання почалися. з гори один за одним спускалися учасники змагань. першим до фінішу прийшов андрійко. слідом за ним поспішала софійка. їх наздоганяв орест. далеко позаду залишились інші учасники.   а обабіч лижні стояли учні школи. вони радісно вболівали та підбадьорювали усіх учасників.

Моя бабуся — це неймовірно щира та добра людина, без якої я не уявляю свого життя.  її обличчя вже вкрилось зморшками, особливо навколо губ та очей, адже вона, скільки я себе пам"ятаю, завжди посміхалась, що там не було б. вона ніколи не втрачала оптимізму, та завжди стверджувала, що посмішка — це найкраща збоя проти поганого настрою. лиш один погляд її зелених очей мотивує тебе ніколи не здаватись, а теплі, ніжні обійми рук — стали найкращою підтримкою при негараздах.  я завжди відчуватиму всю її любов, пригадуючи, як колись її губи виспівували ту ніжну колискову про білих птахів.  а я відчуваю, як тріпоче моє серце, коли я згадую її образ, коли, перебуваючи в її оселі, читаю їй книги, розуміючи, що вона щаслива, коли я поряд. бабуся для мене — це найрідніша людина, яка навчила мене любити весь навколишній світ.