Как будет в кличному відмінку слова олег тато сонечко луг другу писня

Олегу, тату,  сонечку , луже, друже і пісне

Олегу, тату, сонечку, луже, друже, пісне

Яка я щаслива, що народилася в україні! моя країна найкраща для мене, а такої гарної, співучої ті мелодійної мови, мабуть, не існує в цілому світі. пісні здавна лунають на українській землі.жодне свято, жоден обряд не обходиться без них.українці співали і в радісні, і в сумні хвилини життя, співали під час роботи, відпочинку- пісня людину все життя декілька тисячоліть тому, українські пісні лунали при королівських дворах польщі, чехії, італії і навіть у франції. і мабуть не просто так, такі видатні композитори як людвих ван бетховен, йоганн себастьян бах, ференц ліст запозичували для своїх творів, музичні теми з українських пісень. мені дуже приємно говорити, що такіневелички шедеври створювали не тільки видатні композитори і поети, а й ще звичайнісінький народ. навіть коли селяни, були знесилені важкою роботою, вони знахолили в србі сили співати під час роботи. мабуть саме пісняполегшувала їхню важку працю. боець знаходив для себе сили в українській пісні, мати співала, цих легких,як сон, пісень над колисковою дорогих своїх дітей, трудівник почував легкість і бадьорість від ії генфального ритму. українська народна пісня- яскравий вираз талановитості нашої нації, це- душа народу

          наук.стиль для синтаксису наукового стилю мови характерна тенденція до складних побудов, що сприяє передачі складної системи наукових понять, встановлення відносин між причиною і наслідком, доказами і висновками. для цієї мети використовуються пропозиції з однорідними членами і узагальнюючими словами при них. у наукових текстах поширені різні типи складних речень, зокрема з використанням складених підрядних союзів, що взагалі характерно для книжкової мови.                                             худ.стиль якось увечері, коли сонце так красиво заходило, зза кущів з'явилася зграя чудових великих птахів.каченя ніколи не бачило таких прекрасних створінь.сніжисто-білі, ніби із снігу, з довгими гнучкими шиямито були лебеді.вони дивно закричали, махнули розкішними білими крилами і полетіли у вирій, за безкраї моря.вони піднеслися високо-високо,а гидке каченя охопило дивне хвилювання.