Будь-ласка іть провідміняти: "ця ніч"

ця ніч

цієї ночі

цій ночі

цю ніч

цією ніччю

на цій ночі

Здрастуй, иванко! - , саша! рад тебя встретить! - и я так же рад! ну, рассказывай, как провел летные каникулы? - об, я провел их интересно. мы с родителями ездили отдыхать к морю - в самом деле? и куда именно вы путешествовали? - в крым. сперва мы жили в алуште в пансионате. купались в море вволю. я с отцом даже рыбачил з пирсу - что-то упиймали? - морского ерша! но его есть почти невозможно, итак мы его отпустились - а потом вы еще где-то путешествовали? - так, мы ездили на экскурсии в ялту, севастополь, судак. мне особенно понравилась старинная крепость в судаке. так что я все о себе и о себе! ты как провел лето, друг? - у родителей денег путешествовать не было, поэтому я провел его дома. но не скучал - чем же ты занимался целых три месяца? - катал на велосипеде, с играл в разные игры. футбол, баскетбол, волейбол - мы все попробовали. каждый день ходил на турники делать гимнастику. видишь, какие мышцы накачал? - в-в, я бы тоже не против иметь - еще я книжки читал, фантастику. ведь у меня много времени было. теперь я специалист из этого жанра - ну, тогда расскажешь мне, что прочитал. а я тебе - о крыме. ты согласный, саша? - согласный!

Ятиждень тому написав цей твір:   це був суботній вечір, рік тому. я повертався з річки. підійшовши до дому, почув якийсь тихенький і жалібний голосок. раптом біля своїх ніг побачив пухнасту грудочку.  я простяг до неї руку і тут же інстинктивно відсмикнув: грудочка надулась,  широко відкрила рота й зашипіла. це було дитинча якогось птаха.  чомусь воно не спурхнуло від моєї простягнутої руки. мабуть,  пташеня було поранене або хворе. хоч би як там не було,  я вирішив йому , тому що люблю тварин. згодом, я дізнався, що то було дитинча ластівки. воно, напевно, впало з гнізда і поранило своє крило. мені було його так шкода, що я пташку взяв до себе додому. мама не заперечувала, а навпаки, підтримала мене і ! я за ним слідкував день у день, доглядав, а через два тижні нарешті він зміг стати на свої тонісінькі ніжки. на наступний день міг ходити. так минуло декілька місяців і моє пташеня могло вилетіти у безмежне небо, у якому, надіюся, знайшло свою матір  . я не знаю, що було б з ластівкою,   якби мене не було поруч з тваринкою у тому місці і в той час. але я радий, що так трапилося і я зміг комусь .