Уривок з твору де є антоніми, синоніми і амоніми, щоб в одному уривку чі вірші були всі 3, і вкажіть будьласка джерело, дуже терміново

Відповідь г, тому що ононімічні слова це слова які пишуться одинаково, але мають різне значення. тобто ононімічні корені- це одинакові корені, тобто корені які пишуться одинаково, але кожне слово у якому є ононімічний корінь має різне значення і слова не повинні бути спільнокореневими або бути формами одного слова перевіримо: у відповіді а) корені взагалі не однакові, значить вона не підходить; у відповіді б) корені однакові, але коса і косити це спільнокореневі слова, тому відповідь не підходить; у відповіді в) корені одинакові, але всі слова в цьому рядку є спільнокореневими, тому ця відповідь також не підходить; а от у відповіді г) корені однакові, та всі слова врядування не мають ніякого значення одне до одного, тобто вони не спільнокореневі чи не є формами одного слова. отже, правильна відповідь г

Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. саме з цієї причини для дитини весь світ є загадкою, яку той постійно по мірі свого дорослішання розгадує. першим місцем, де все це у дитини відбувається, є рідна для неї вулиця. згадуючи своє дитинство і той вплив, який було справлено на мене рідною вулицею або двором, я відразу можуть виділити декілька найбільш важливих аспектів. по-перше, на вулиці свого дитинства я познайомився зі своїми першими справжніми друзями. не можна по-справжньому дружити з людиною через інтернет або ще якось ще заочно, дружити можна лише при особистому знайомстві. як тільки я вперше вийшов на вулицю, я сам по собі почав з кимось знайомитися і спілкуватися, друзі з’явилися якось мимоволі, самі по собі. разом з ними ми досліджували рідну вулицю, рідний двір і, незважаючи на те, що наша вулиця абсолютно звичайна і нічим не відрізняється від інших, ми завжди знаходили на ній безліч пригод, величезну кількість цікавих занять. втім, вулиця подарувала мені не тільки приємні хвилини, але і перше в моєму житті розчарування. звичайно, все не може бути настільки добрим і прекрасним, як хочеться, іноді в житті бувають проблеми. я навчився цінувати хороших людей, довіряти їм, але і визначати того, з ким мені не по дорозі. вулиця – хороший вчитель, вона дозволяє людині дізнатися багато нових людей, розширити коло своїх знайомств і навчити відрізняти хороших, відповідальних людей від негідників. але, як би добре не було в дитинстві, я відчуваю, що воно підходить до кінця. дитинство закінчується тоді, коли людина починає нести більше відповідальності за себе і за інших. з кожним роком я все більше відчуваю, що моя відповідальність перед собою і перед оточуючими людьми зростає, збільшується, а це означає, що я стаю дорослішими. я починаю ставитися до вулиці трохи інакше. я все ще відчуваю до неї свою любов, оскільки з нею пов’язано багато приємних спогадів, але в той же час все-таки я чітко усвідомлюю, що вулиця – це зовсім не те місце, де приймаються серйозні і відповідальні рішення, які мають серйозні наслідки. зараз я можу сказати, що з рідною вулицею мене пов’язує велика кількість приємних спогадів. я пам’ятаю про всіх своїх друзів, яких я там пізнав, про хороші і погані знайомства. рідна вулиця і рідний двір дали мені прекрасний досвід, я впевнений, що цей досвід мені по життю.