Напишите диктант на укаинском языке! 110-120 слов

Ведмідь-найкрупніший   хижак сучасних тварин .він мешкаєна значній територіі північноі півкулі (в європі ,азіі,північній америці ).майже всі ведмеді мають могутнє тіло ,сильні з великими кігтями (10-12см)лапи,короткий хвіст .основний раціон бурих ведмедів -рослини та комахи.за день вони поі 30-40кг .хоч ведмедя ,і називають бурим ,та колір його хутра може бути різноманітним : жовтуватим ,яскраворудим ,беживим і майже чорним .бурі ведмеді ,що зустрічаются в європі ,мають масу близько 100км,ведмеді   скандинавського півострова -350.на півночі камчатки зустрічаються бурі ведмеді -яркуйема .довжина цих ведмедів -3 метри,а маса деяких особин -майже 1000км.

Як працювати з книгою

Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею. Ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.

До початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.

Анотація вміщується на звороті титульної сторінки. Це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. Передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. Подібну до передмови роль відіграє в книзі вступна стаття. Однак вона, як правило, відзначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. Її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. У наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.

Объяснение:

Стиль мовлення - художній. Тип - опис.

Зима, білі сніги, метуть хурделиці, січе пороша, від морозу лунко тріс кається лід на річці. Де забарилась весна, чому не квапиться в рідні краї? Та ось повернулась із вирію весна, а з нею повернулися додому воронки. Випустила весна з-під снігу квапливі струмки; весело задзюркотіли вони по землі, наче заспівали весняних пісень. Сонце, ніби художник, розмалювало всю землю яскравими пейзажами. Мене поцілував теплий промінь,  моє обличчя прикрасили руді веснянки.