Спільно кореневі слова до; сплести, променистий, пекти

Сплести - плести - заплітати,  променистий - промінь,  пекти - випекти - випікати

Ядовго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. це був надзвичайно святковий день. велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. сісти довелося на останній парті. почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. так і сталося. після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали даринкою. тоді вона мені якось іронічно й байдуже прошепотіла: «ну, забери той буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того букваря.

Вчора мене сашко запросив у кінотеатр, але я йому відмови. на наступний день я прийшов до нього додому, щоб вибачитись. мені відкрила мама сашка і сказала: -привіт, дмитро! -добрий вечір! -щось сталось? -мене сашко запросив кінотеатр, а я йому відмови. хочу сказати йому пробач, не ображайся на мене.-зрозуміло, але він вже там.-тоді я побіг.коли я вже підїхав до театру там була велика черг. я вийшов з транспотр та почав проходити с крізь чергу.-перепрошую,- сказав я сашкові,- будь ласка не гнівайся на мене.-добре! в мене так і залишився один квиток. підемо раз! -у відповідь він.-гаразд.і ми разом пішли.