Уякому рядку до складу словосполучень входять омоніми: а) праве око – ліве око, вузька смужка – широка смужка; б) синє море – море квітів, срібна підставка – срібний голос; в) косити траву – косити очима, кран водопроводу – будівельний кран; г) розвісити вуха – чути краєм вуха, замилювати очі – попастися на очі; д) легкий птах – легкий шелест, золотий перстень – золотий хлопчик.

На мою думку,правильна відповідь: б

я дуже люблю зимові канікули. хоч вони й значно коротші за літні, зате завжди проходять весело та яскраво. все тому, що на зимові канікули мої улюблені свята – новий рік та різдво. усі два тижні відпочинку від занять панує святкова атмосфера.

зазвичай я проводжу зимові канікули вдома, тому що на свята до нас приїжджають бабуся та дідусь або інші родичі. ми всі разом готуємося до святкування – прикрашаємо дім та готуємо смачні страви. а потім усією родиною зустрічаємо новий рік, зазвичай не спимо всю ніч.

та цього року я сподіваюся, що мені вдасться побувати у карпатах. це моя давня мрія – провести зимові канікули на гірськолижному курорті, покататися на лижах, побачити на власні очі красу гір узимку.

зимові канікули змогу перепочити від навчання, поспілкуватися з близьким та присвятити час улюбленим заняттям. взимку, коли надворі морозно, я люблю посидіти з книгою біля вікна та послухати музику. а коли випадає сніг, то я йду гуляти на вулицю. усе навколо біле, здається, що ти потрапив у якийсь інший вимір. так гарно навкруги! можна покататися на ковзанках чи злетіти на санках з гірки, або навіть пограти в сніжки та зробити снігову бабу. це завжди весело для усіх – і дітей, і дорослих.

зимові канікули – чудова пора. шкода, що вони швидко закінчуються, і ми знову маємо повертатися до школи. але яскраві враження від добре проведеного часу у нелегкій справі навчання.

Знайдавніших часів людин замислюється над тим, що ж таке істина, та і є чи вона взагалі? навіщо людині дані життя й у чому її зміст? це вічні питання філософії. деякі люди вважають, що істина – у знанні, інші – у вірі. є ті, хто затверджує, що істина – у почуттях людей. і кожний з них буде по-своєму прав немає чіткого визначення, що таке істина кожна людина по- своєму трансформує це досить абстрактне поняття. завжди, за всіх часів даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 люди шукали істину в складних і піднесених речах. на цьому тлі особливо вражає простота, з якого це поняття розкривається в булгакова. бесіда иешуа з понтієм пілатом дає дуже просту відповідь на таке складне питання на питання прокуратора “що таке істина? ” иешуа говорить: “істина насамперед у тім, що в тебе болить голова, і болить так сильно, що ти легкодухо помышляешь про смерть. …ти не можеш навіть і думати про що-небудь і мрієш тільки про те, щоб прийшов твій собака, єдине, очевидно, істота, до якого ти прив’язаний”. от вона, істина иешуа не шукає її у високих словах і почуттях, а бачить її в прості й, на перший погляд, повсякденних речах. для нього просто необхідно жити щирим життям, це єдино можливе для нього стан створюючи цей образ, булгаков показав, що й добро, і милосердя, і любов до людей є наслідком щирого життя, наслідком чесності з іншими й із самим собою. у сцені розмови иешуа з понтієм пілатом відбувається зіткнення двох істин: позачасової, вічної істини иешуа й “ершалаимской” істини пілата прокуратор намагається підштовхнути арештанта до неправди, не розуміючи його переконань: “відповідай! або… не… говорив? ”. лише на мить він, здавалося б, осягає вічну істину иешуа, але виганяє неї, як бачення. пиляють не приймає неї, а тому й не проявляє милосердя до свого бранця помилкове життя, не приемлющая істину, “у всій вроді” представлені жителями москви. вони брешуть, ніколи не виявляють свої щирі почуття. тільки два чоловіки у всьому місті не бояться протиставити загальній брехні навколишню свою власну чесність – маргарита й іван бездомний. останній зумів не тільки визнати жахливими власні вірші, але й відмовитися, назавжди відмовитися від їхнього написання. обоє ці героя, однак, не витримують “бою” з помилковим життям