Объяснение:
Протокол - документ, у якому фіксується хід обговорення питання й ухвалення рішень на зборах, нарадах, засіданнях, конференціях із зазначенням місця, часу й мети, складу присутніх та змісту доповідей.
Протокол укладає офіційна, компетентна особа, що засвідчує той чи інший факт. Залежно від повноти висвітлення ходу засідання чи наради протоколи бувають:
1. Стислі, де фіксуються лише ухвали. У них вказується порядок денний, прізвища доповідачів, тих, хто виступив у дебатах та прийняті рішення.
2. Повні, що містять виклад виступів і дають можливість скласти враження не тільки про характер зборів чи наради, а й про діяльність структури в цілому.
3. Стенографічні, де всі виступи записуються дослівно.
Реквізити протоколу:
— назва структури, в якій складено документ;
— назва виду документа (протокол)
— порядковий номер протоколу;
— назва зборів, засідання, наради із зазначенням їх характеру (розширена нарада, загальні збори тощо);
— дата і місце проведення;
— кількісний склад учасників. Якщо їх багато, то слід вказати кількість при¬сутніх і додати до протоколу реєстраційний лист;
— посада, ініціали, прізвище керівників зборів (голови, секретаря, членів президії);
— порядок денний, де питання записуються в називному відмінку;
— текст;
— перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок;
— підписи керівників зборів, засідання чи наради (голови і секретаря).
Вимоги до оформлення протоколу:
1. Протокол оформляють на загальному аркуші формату А4.
2. Датою протоколу є дата засідання.
3. Протоколи нумеруються у межах календарного року.
4. Заголовок містить такі відомості: вид наради (засідання, збори, нарада), назва колегіального органу та питання, які обговорюються).
5. Текст протоколу.
5.1. Вступна частина має постійну інформацію (голова зборів, секретар, були присутніми).
5.2. Прізвища членів колегіального органу та за записуються в алфавітному порядку (окремо члени комісії, окремо - за х друкують в один рядок через один інтервал. Прізвища за слід вказувати, якщо їх кількість не перевищує 15. Інакше до протоколу додається список присутніх.
5.3. Вступ протоколу закінчується порядком денним. Після слів «ПОРЯДОК ДЕННИЙ» ставлять дві крапки і через два інтервали нижче друкують з абзацу порядкові номери питань.
5.4. Головна частина тексту протоколу складається згідно з пунктами порядку денного. Текст будується за схемою: СЛУХАЛИ - ВИСТУПИЛИ - УХВАЛИЛИ (ПОСТАНОВИЛИ)
5.5. Слово СЛУХАЛИ друкують великими літерами, перед словом ставиться цифра, що відповідає питанню, після слова ставиться дві крапки. Ініціали, прізвище доповідача пишуться у родовому відмінку з нового рядка; після прізвища ставиться тире і з великої літери пишуть зміст доповіді у вигляді прямої мови.
Объяснение:
Григо́рій Са́вич Сковорода́(22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — видатний український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також життя, через що його називали «Сократом».
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії (хоча вищої освіти не скінчив). Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Власної філософської системи не створив. Не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі. Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Свої філософські трактати і діалоги писав химерною сумішшю церковнослов'янської, української та російської мов, байки — руською книжною мовою, пісні — українською[джерело?]. За життя не надрукував жодного твору.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Поквзати звязок слів у речені золоті руки зерно посіяли