Подобрать однокоренные соль слова к словам село воз

Воз - возить, перевозить, возит,извозчик, возня, паровоз. село- сельский, поселение, поселковый , поселок, селение, сельчане.

Извени что не на украинском(нету такой раскладки),1.я сив за стил и почав изты суп.2.якось мени мама сказала попрати,то я почав,це ваще ниж здавалося.3.мени дуже линьки робити завдання.4.мои друзи позвали грати зи мною в гру,я выйграв у ций гри.5.я завжди вбираюся у себе у кимнати.6.я дкже швитко навчився кататися на велосипеди.7.я дуже полюбляю вбирати листя у двори,томущо потим я можу повалятися у нёму.8.якось у вечери я завжди на стилець и дивлюся телевизор.9.я полюбляю робити чай сам,там ничого кропотливого.10.мени подобается своим друзям. надеюсь я (ещё рас извени что не на украинскими буквами,сам я живу в росии).

На старості літ джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, у яких краях ходив, з якими людьми зустрічався. діти слухали його й засинали коло його і на його руках.  на все літо джеря перебирався в свій хуторець. він був за пасічника  й і в інших пасіках, котрі стояли поблизу.  невеличка пасіка стояла в і. на косогорі в садочку, а проти неї  стояла крута гора, як стіна, вся зверху покрита густим лісом, а внизу  густою ліщиною.  коло пасіки росли старі сади. між ними подекуди стояли здорові  старі дуби, ніби скелі. , вкрита садками, вилась попід горою і ховалась далеко в старому липовому лісі.  невеличка джерина пасіка була обгороджена низьким тином. коло тину притулився курінь. попід вуликами вилися прочищені стежки,  а серед пасіки стояв важкий низенький хрест. під хрестом стояло корито з водою для бджіл, потрушеною стеблами соломи.  коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку  над вуликами. за пасікою зеленів маленький баштан. довге гарбузиння  вилізло на курінь і почіплялось до тину. на самому курені вгніздився здоровецький гарбуз, неначе виліз, щоб погріти своє біле черево на сонці.  джеря сидів на пеньку коло вогню і держав на руках маленького замурзаного онучка. коло нього сиділи дві дівчинки — внучки, а старший  хлопець стояв проти діда і не зводив з нього очей. дочка любка принесла дідові харч з клунку і стояла під гіллям груші, схиливши голову  і підперши щоку долонею. дід розказував онукам про далекий край, про  чорне море, про лиман. діти слухали, неначе якусь дивну казку.  а в пасіці гули в вуликах бджоли своїм глухим гуком. в пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. косе сонячне  проміння обливало сивого діда червонястим світом