1. Хто знає, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину заронили в Таньову душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. Галин переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в Чіпковім серці вже ворушилось бажання верховодити. (Панас Мирний) 4. Повз Матухів двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У тітчиному яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. Чернишова сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу Сергіїв замислений профіль (О. Гончар). 8. У Сергійовому настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. Андрійові думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, Зіньчине змучене й зраділе обличчя (А Головко).
Объяснение:
В історії кожного народу є пам’ятні події, прив’язані до певних географічних місць. Через них ті місця, події, дати висвічується нащадкам сива давнина , пізнається ними , власна, далека й близька історія. Звідти, з правічних часів і з недавніх століть, долинає відгомін життя й боротьби наших предків. Знані й невідомі давні події Київської Русі ,немов глибинні живлющі джерела, напоїли, наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини. Від них і нині свідомість сповнюється почуттям захоплення, від донесених із давніх віків реальних картин буйної природи, краси рідної землі. А брали від неї все потрібне для свого існування: і хліб, і м'ясо, і рибу, і мед. І співали свою працю.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Доберiть до поданих слiв спiльнокореневi прислiвники. визначте спосiб їх творення i пояснiть правопис: весна, зустрiч, швидкий, довгий, перше, луганський, молодий, день, приемний, гарячий, трое, рука.