Дібрати до слова схвалювати антонім

Відповідь:   антонім до слова схвалювати    (засуджувати)

Засуджувати,вроде так, тысяча  извинений,я перепутала синоним с антонимом)  надеюсь,)

Ялюблю осінні канікули. вони перепочити під час навчального року. тільки шкода, що вони такі короткі.осінні канікули тривають всього тиждень, іноді десять днів. не встигаєш як слід відпочити, як уже знову йти до школи.зазвичай я проводжу осінні канікули вдома, читаю книги або риюся в інтернеті. якщо визирає сонечко, я виходжу надвір до друзів. якщо надворі дощ, я на підлозі «твістер» та запрошую друзів повеселитися. а хтось обов`язково фотографує, як ми на підлозі викручуємося. вечорами ми граємо з татом в шахи, «монополію» та інші настольні ігри.іноді, коли погода дозволяє, батьки їдуть до лісу за грибами. і мене, звичайно, теж беруть з собою. ще на осінніх канікулах ми їздимо до бабусі. я залишаюся у неї на кілька днів, граюся з її котом, ходжу з бабусею в гості до тіток. до мого приїзду бабуся зазвичай бере квитки до цирку або на дитячий спектакль, і ми з нею дивимося виставу. щоб ми на канікулах не сумували, наш класний керівник теж організовує культурну програму. наприклад, ми всім класом ідемо на виставку. на останніх осінніх канікулах ми побували в дельфінарії. там виступали дресировані морські котики та дельфіни. було так весело! так що осінні канікули я провів дуже добре.

  сьогодні ми живемо в ххі сторіччі. якщо глянути на всі наші досягнення поверхнево, то все в нас дуже добре. ми забезпечені транспортними, інформаційними, мобільними та іншими засобами. до наших квартир підключено водо-, газо- та теплопостачання. в самих квартирах є гарні меблі, побутова техніка, різні книги, іграшки, одяг. але, насправді, ми все-таки бідні люди. в нас відсутні такі високі почуття, як доброта, жалість, щедрість, любов один до одного. ми перестали поважати старших та батьків так, як вони на те заслуговують, ми перестали радіти високим досягненням свого товариша, ми забули, що потрібно старшій людині поступитись місцем в автобусі, ми не підійдемо до людини, яка лежить зимою біля зупинки і не подає ніяких ознак життя, і, скоріше за все, не поспішимо надати їй . ми відводимо очі, щоб не бачити жебраків, ми нічого не знаємо про сиріт, ми нічого не хочемо знати про безпритульних. чи не пора нам відкрити очі простягнути руку тим, хто вже втрачає надію її отримати? чи не час запустити в наші серця любов, взаєморозуміння, добро, турботливість, а байдужість, злість, заздрощі та невихованність вирвати з глибоко вросшими коріннями. якби це було в моїх силах, то я зробив би все від мене залежне аби зробити наш світ ідеальним, світом духовних цінностей. я наповнив би душі всіх людей чистими і щирими почуттями, які б збагатили їх, кликали до самовдосконалення та любові до людей і бога.