Очетвертій годині він, вже вивчивши уроки, і пішов у двір. друзі, вислухавши сашка і дізнавшись про все, вони вирішили іти на . ідучи зі школи, почався дощ. 7 клас відреагуйте речення з дієприслівниковими зворотами

Емма Іванівна Андієвська народилася у м. Сталіно (нині Донецьк) 19 березня 1931 року. Батько письменниці був хіміком-винахідником, а мати, будучи агрономом за освітою, працювала вчителькою біології.

З дитинства Андієвська мала феноменальну пам'ять. Хворобливість дитини змусила родину у 1937 переїхати спочатку до Вишгорода, а згодом — у 1939 — до Києва. В 9-10 річному віці майбутня письменниця перечитала найвідоміші твори світової літератури.

Затримавшись у Києві, родила застала початок війни. Тоді ж загинув батько письменниці — його було безпідставно розстріляно радянською владою. Виїхавши у 1943 на Захід, родина жила в англійській окупаційній зоні Берліна. Живучи у Німеччині, дівчина отримала проблеми зі здоров'ям: три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку хвора на туберкульоз хребта і після цього вісім років ходила в корсеті.

Наприкінці 1949, під час блокади Берліна, родина переїхала спочатку до табору переміщених осіб у Міттенвальді, а потім до Мюнхена. Рятуючись від сухот легенів, Емма Андієвська, знаходячись у Берліні, брала уроки оперного співу.

Пропрацювавши фрілансером на радіо «Свобода» з 1959 по 1963., Емма Андієвська лишалася штатним працівником до 1995.

Працюючи на радіо, Андієвська не мала багато часу на власну творчість. Нині письменниця живе у Мюнхені, де інтенсивно працює над своїми творами, іноді по вісімнадцять годин на добу.

Хто такі герої?Чи пам'ятає їх народ ?

Давайте перенесемося у 19 ст.Століття ,коли українські землі входили у склад Російської імперії

.Росія проводила багато реформ ,циркулярів ,указів ,щоб всіляко заборонити нашу українську мову.Шевченко ,Костомаров ,Білозерський,Куліш, Гулак-Артемовський -усі вони захищали нашу мову ,розповсюджували балади ,пісні ,вірші.Їх жорстоко карали ,засилали навіть ,але вони не здавалися .Їм заборонили повертатися в Україну,тому вони розповсюджувала українську мову в Петербурзі ,а потім Антонович це продовжив і в Києві.Згодом ,народ не забув наші традиції ,мову ,культуру .Це все завдяки людям,яким було не всеодно .Вони герої того часу ,яких пам'ятають та вшановують .

Вони живуть у наших серцях ,у історії,як і всі герої.Герої живуть у наших серцях ,у нашому минулому ,у нашій історії.