Твір на тему тут родинне вогнище нас гріє українська мова 6 клас

Немає теплішого вогнища за родинне. батьки, діти, онуки - найрідніші між собою люди, з'єднані в сім'ю божою волею.  родина, сім'я - це велика сила. тільки вона є надійним і незрадливим захистом від усяких життєвих негараздів.  взаємини батьків і дітей - це споконвічна проблема, від позитивного вирішення якої залежить благополуччя нашої держави, адже сім'я - це державна структура.  дружні, спокійні, врівноважені стосунки між батьками і дітьми - це запорука здорового морального клімату в суспільстві. не може людина творчо працювати, навчатися, якщо її щось пригнічує, тривожить, якщо не все гаразд у сімейних стосунках.  батьки завжди бажають своїм дітям щасливої долі, просять у бога благословення для своїх синів і дочок, мріють бачити їх щасливими і здоровими, добрими і порядними людьми.  батьківська суворість іноді сприймається дітьми негативно, бо вони не завжди вміють і бажають прислухатися до мудрих порад, не хочуть вчитися на чужих помилках. у таких випадках між батьками та дітьми виникають непорозуміння, і, як правило, саме мама й тато усувають ці конфлікти, тактовно й доброзичливо пояснюють дітям, хто в чому помиляється.  я вважаю, що найголовнішим у сімейному вихованні мусить бути взаємоповага між старшим та молодшим поколінням, уміння зрозуміти, вислухати одне одного, підтримати, іти. любов - ось те почуття,, яке робить сім'ю міцною, нездоланною у будь-яких життєвих випробуваннях.  тільки родина - опора в житті кожної людини. і те, якою буде погода в домі, яким теплим та ясним буде родинне вогнище, залежить і від батьків, і від дітей.

  ці слова українського політичного діяча тридцятих років дуже актуальні сьогодні. україні – двадцять п'ять років. ще дуже молода держава. 

  і дісталась вона нам не у спадок, а була виборена довгою запеклою історичною боротьбою наших предків. боротьбою як на полі бою, так і словесному. бо збережена українська мова,   традиції, пісня, історія зберегли націю – спільноту зі спільним   історичним походженням, єдиною мовою, особистим відчуттям «національної ідентичності», колективним усвідомленням своєї єдності, яку дає держава. 

    українська мова дуже милозвучна, багата на мовні засоби, робить наше мовлення насиченим та цікавим. навіть, якщо вона не рідна, ніщо не заважає нам знати декілька мов. наглядний приклад маємо, коли озирнемось на письменників. знання мов – одна із ознак освіченості. знання мови своєї держави – одна із ознак громадянської позиції людини. тим, хто народився на теренах київської русі, козацької вольниці, але не ідентифікує себе українцем, треба почати відкривати історичні джерела, самим цікавитись історією, а не слухати готові побрехеньки. 

    запекла визвольна боротьба, нарешті, отримала заслужену винагороду – незалежну державу україну. сьогоднішнє завдання українців, щоб молода держава стала незалежною не тільки на словах, а й на ділі. перш за все перестати обдирати її, як липку. усім відновити моральні принципи життя, які завжди були в пошані українського   народу. не маємо права справжнім українцем називати людину, з уст якої линуть палкі слова про любов до україни, а руки трясуться, що б то побільше вкрасти, слова якої нещирі, бо розходяться з ділом і є не на благо держави.

    і звичайно, не треба чекати, коли хтось щось почне змінювати на краще. тепер, коли над україною нависла загроза, одним людям треба починати ставати справжніми українцями, іншим долучатися до загальної справи. і тут прикладом для кожного з нас можуть бути волонтери, небайдужі люди, добровольці, контрактники.

Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг ще давніх скіфів. Художнє оздоблення полотна — традиція українського народу. Дослідники з'ясували — ще до виникнення Київської Русі були відомі мережані вироби, що використовувалися для прикрашання одягу та інших предметів побуту.

Техніка вишивання має близько 100 варіантів, як і кількість відтінків кольорів. Учені переконані, що завдяки вишивці ми зможемо прочитати мудрість давніх слов'ян, відголоски якої зберігаються до нашого часу, а також таємницю різних ритуалів. Дослідники вважають, що в основі кожної вишивки лежать три головних поняття: "небо", "земля", "людина". Мережана або вишита скатертина — витвір пізнішого часу, ніж рушники чи мережаний одяг. Проте, така скатертина, яку ще називали обрусом, стала невід'ємним предметом, що засвідчував гостинність оселі та її господарів. І сьогодні майстрині залюбки вишивають і прикрашають мережкою скатертини, щоб потішити себе й привітати гостей.

Объяснение: