Знайдiть граматичнi помилки. запишiть речення правильно: 1. бiблiйна заповiдь учить прощати ворогiв своїх 2. на українi закiнчився чемпiонат по художнiй гiмнастицi 3. мiсто потребує нашу 4.учасники конференцiї добре говорили на українськiй мовi . 5. контракт розiрвано по нашiй iнiцiативi . 6.тренiнг по енергозбереженню закiнчився бiля шостої години 7. мiсто потребує нашу 8. цей факт заслугову особливої уваги дослiдникiв

біблійна заповідь вчить прощати ворогів своїх;

на україні закінчився чемпіонат з художній гімнастиці

місту потрібна наша

учасники конференції добре розмовляли на української мові

контракт розірвано з нашій ініціативі

тренінг з енергозбереження закінчився біля шостої години

(повтор предложения)

цей факт заслуговує особливої увагу дослідників

думаю ошибок )

те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів’ях і приказках. дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою. народне прислів’я каже: «слова ласкаві, та думки лукаві». навіть не потрібно надто напружувати уяву, щоб зрозуміти, що йдеться про хитру, улесливу людину, котра в очі говорить щось гарне, а справи робить погані. а про того, хто швидко орієнтується в обстановці, вміє дати чітку відповідь, сказано так: «слова не позичає» або «за словом до кишені не лізе».

іноді ми говоримо щось зайве, а потім жалкуємо про це. знайдемо в народній скарбничці відгук і на цей випадок. існує багато прислів’їв з цього приводу: «слово не стріла, а глибше ранить», «слово не горобець, вилетить – не піймаєш». велика сила слова. в народі завжди поважали тих, у кого слова не розходяться з ділом, хто вміє дотримуватися даного слова. народна мудрість вчить не кидати слів на вітер. недаремно кажуть: «давши слово – держись, а не давши – кріпись». є й інша приказка: «краще не обіцяти, як слова не держати». а ще народна мудрість дає цінну пораду не розкидатися словами, бо по тому, як і що ми говоримо, інші люди судять про наш розум. адже, справді, краще промовчати, коли немає що казати, бо слово – срібло, а мовчання – золото.

 

    твір на тему "чи потрібна вища освіта" можна скласти так:     освіта відіграє значну роль у житті кожної людини. але чи кожна особистість обов'язково має отримати вищу освіту? я вважаю, що ні. кожен з нас, перш за все, має займатися тією справою, яка є йому близькою. хіба може людина, яка готує кулінарні шедеври стати гарним юристом? або чи стане майстер зачісок хорошим лікарем? освіченість та постійний розвиток - ось що по-справжньому необхідно людині.     у світі чимало професій, які є престижними та потрібними, але які не вимагають вищою освіти. сучасний світ так само, як і раніше потребує чуйних медсестер, досвідчених водіїв, розумних автослюсарів. кожен з представників професії є справжнім фахівцем у тій чи іншій галузі. а без цих людей ми просто не зможемо існувати. неважливо - хоче людина отримати вищу чи середню спеціальну освіту. головне - стати майстром своєї справи.