Розшифруй анаграми й віднови закодовані слова. яке з них не пасує до інших за змістом? а) плнцоуия б) ншвия в) аиамлн г) ееонфлт

А) полуниця. б) вишня. в) малина. г) телефон. зайве слово телефон.

  краса природи україни - в чому вона?               для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа - найчарівніша у світі. та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди. яке серце не сповниться радістю, доторкнувшись до краси україни? яка душа не озветься трепетною й щирою любов'ю до неї?               золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. чистим блиском сліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. душа народжує пісню, і ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. вони розкинули свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах. вдень купається в них сонячне проміння, а вночі зірки милуються в них своєю красою.             кві як їх багато на моїй землі! вони скрізь: і біля охайних осель, і на нивах, і на білих рушниках. мені навіть здається, що слова "квітка" і "україна" - це синоніми, бо такої квітучої землі, мабуть, нема ніде.              з ранньої весни лунають над цим квітучим багатством пташині пісні. прорізують повітря стрижі та ластівки, поважно пливуть лелеки, неначе граються з морськими хвилями а соловей, пташиний цар, став беззаперечним символом української мови.              їна за світовими стандартами - країна не дуже велика. але, на мою думку, її можна порівняти з безцінним діамантом в і земель інших країн. діамантом, який передали нам пращури і який ми повинні залишити після себе наступним поколінням. і якщо ти вважаєш себе гідним сином чи дочкою рідної землі, то маєш берегти, примножувати її красу - і тоді вона заквітчає твоє серце й життя добром і щастям. 

Драматургічна творчість григорія квітки-основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. його п’єси «сватання на гончарів-ці» та «шельменко-денщик» досі викликають інтерес та увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів.привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. гостре бачення письменником соціальних процесів і глибоке знання та майстерне відтворення народного побуту справді дозволяють характеризувати п’єси таким чином. спільними для них є поширені в літературі того часу образи крутія та хитрюги-москаля, які однаково спритно морочать голови як своїм землякам-гречкосіям, так і зросійщеним, «новомодним» паненятам, що бавляться у світських людей. це надає творам легкого водевільного забарвлення, виповнює веселими сценами, побудованими на простеньких інтригах. сюжети нескладні й традиційні, збудовані на любовній колізії, яка розвивається в декораціях українського села з його тинами, призьбами, садочками, гарбузами (призначеними, крім кулінарного вжитку, для з’ясування стосунків між женихами та їх обраницями) тощо. але, мабуть, найбільшої принади п’єсам словесні баталії персонажів, а також промовисті репліки «в сторону», які веселять нас, втаємничують у справжні думки та якнайкраще розкривають характери героїв.