Запишіть цифри у словосполученнях словами. у 90 питаннях із 100. запросити 25 студентів. вручити мандати 487 делегатам. користуйтесь 9 джерелами. на 136 маршруті автобуса. добратися до 60 кілометра.

Удевяноста питаннях із ста запросити двадцяти пяти (пятьох) студентів вручити мандати чотириста вісімдесяти (ьом) семи (сімом) делегатам користуйтесь девятьма джерелами на сто тридцять шостому маршруті автобуса добратися до шістдесятого кілометра

Я живу у місті Києві, яке було засноване ще в 5 столітті. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний центр України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу.

Я мешкаю на Оболоні, цей район вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою.

Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися розважальні центри, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п’яти- і шістнадцятиповерховими будинками.

Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння… А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду.

Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!

Земля оповита нічним мороком не спала. Уже третю добу над її білими, як

саван, просторами гасав ураганний вітер, засипаючи снігом усе на своєму

шляху. І земля знесилена боротьбою, здається, принишкла здригаючись під

сильними не стихаючими ні на мить ударами вітру. А він нісся над самою

землею піднімав , мов би то смерч, у небо міріади сніжинок і, коли вже внизу

ледь виднілися тьмяно-жовті вогні, зі всією силою кидався донизу, змушуючи

натужно скрипіти старі будинки та високі вуличні ліхтарі. Зі свистом він

проносився по безлюдних вулицях міста і вирвавшись на околицю кидався на

зимовий ліс, який стогнав, як людина, під його могутніми поривами.

Пригинаючи аж до землі невеличкі дерева на узліссі, вітер нарешті

вирвався в поле і не зустрічаючи на своєму шляху перешкод вихором нісся до

горизонту. Гудів він, як струнами, лініями електропередач, холодним вихором,

різким, колючим, грав якусь страхітливу мелодію. І не було здається на землі

сили, яка могла б протистояти цій розбурханій стихії та, яка могла б захистити

від неї хоч кого-небудь

Объяснение:

Розділові знаки не підкреслені, лише вставленні букви.