Скласти і записати з поданих слів легенду.визначити число дієслів. дівчата, плести, в, україні, любили, віночки. вінки, багатими, були, та пишними, особливо, весільні. на, дівчата, тернопільщині, їх, зранку, плели, в суботу, пісень, співаючи. листочки, змащували, і, додавали, медом, зубців, кілька, часнику, барвінка. це мало, від, вберегти, молодят, зла.

Вукраїні дівчата любили (множ) плести віночки. вінки були (множина) багатими та пишними, особливо весільні. на тернопільщині дівчата плели (множина) їх в суботу зранку, співаючи пісень. листочки барвінка зиащували медом і додавали кілька зубців часнику. це мало берегти молодят від зла. множина

Перед тим як переписувати відповіді, прочитай те, що пишеться трішки нижче :)

Cонечко, префікс пре- зазвичай вживається у випадках, коли ти хочеш виразити найбільшу ступінь ознаки.

Наприклад: премудрий, прегарний, презавзятий, прекрасний, препогано.

Також він може писатися у словах престол, презирство, правильний правопис таких слів ти можеш переглянути у своєму словничку.

Слова церковнослов'янського походження також пишуться з префіксом пре: преосвященний, преподобний, престол.

Запам'ятай, що в багатьох словах іншомовного походження пишемо пре-(не э префіксом!): преамбула, прелюдія, прем'єр, прем'єра, препарат, прерогатива, престиж, претендент, претензія, префект, префектруа, префіксальний, префіскация тощо.

Префікс при- вживається переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, часковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прикрутити. Похідні слова, це ті, які пішли від якогось слова. Наприклад, прибігти походить від слова бігти, прибудувати - будувати. Думаю, ти зрозумів/ла.

В іншомовних словах при- пишеться в таких словах: приватизація, приватний, привілей, примадонна, примат, примітив, принцеса.

Префікс прі- вживається лише в словах прізвисько, прізвище, прірва.

Ніби все, бажаю тобі добре провести день!

На просторій, світлій галявині виріс могутній дуб із кремезним стовбуром і міцними розгалуженими гілками, які підгримують густу крону. це найгарніший дуб в усій діброві, саме про такі дерева складали в народі пісні, а поети писали вірші. дуб — дивовижне дерево. адже виріс він із малесенького, але щасливого жолудя (далеко не всі жолуді проростають), якого загубила чи сойка, чи білочка і не знайшов дикий кабан. кількома гілочками піднімався він під небо, такими тонесенькими, що дивовижно, як вони тримаються, а найменша гілочка накрилась величезним дубовим листком.дуб — сонцелюбне дерево, його плоске широке листя дає можливість світлу пройти крізь нього до самої землі, де росте безліч більш дрібних рослин, а коріння дружить із грибами, і тому в дібровах так багато боровиків, лисичок, груздів.якщо нападе на дерево гусінь, інші дерева можуть загинути — лише не дуб. він виживе — того ж літа на ньому з’являться листочки. дуб не загине навіть тоді, коли його зрубають лісоруби.залишиться тільки пеньок! пройде час — і від пенька потягнуться до сонця листочки: це прокинуться «сплячі» бруньки, які десятиліттями, а то й віками чекали свого часу. одна, найсильніша, гілка стане в майбутньому новим стовбуром.у багатьох народів світу дуб шанується як символ могутності, мудрості і довголіття.огорожа навколо дуба; зроблена дбайливою людською рукою, — то символ єднання природи з людиною. цей дуб прожив кілька століть — хай живе й далі і дарує людям радість. читать полностью: