Запещіть 3 прислів'я з присівниками вищого й найвищого ступенів порівняння

Рідний край щиріш любити научає нас розлука (леся українка) . 2. ти знову обійдеш всі рідні місця, і сонце тобі усміхнеться тепліше. там думи ясніють і дихать вільніше, там туга зникає і квітнуть серця (і. коваленко) . 3. я все люблю в своїм краю, найбільше — матінку свою (м. сингаївський) . 4. є край, де найкраще співають пташки і квіти цвітуть, наче диво (л. пилип'юк) . таке? 2 года назад

друг. дружба. дружити … ці поняття знайомі нам з дитинства. як легко ми ними користуємося спочатку, і як обережно використовуємо їх, коли дорослішаємо. «це мій друг», – кажу я граючи в пісочниці з іншим хлопчиком, якого побачив вперше п’ять хвилин тому. але з роками ми змінюємо своє ставлення до дружби.

що таке дружба ? для мене це радість! величезна радість від спілкування! радість від того, що поруч є близька тобі людина, яка порадою, завжди вислухає і неодмінно підтримає у всьому. тільки йому можна повністю довіритися. тільки від нього можна без образи вислухати критику на свою адресу.

справжня дружба явище досить рідкісне. але якщо вона все ж є, то треба її берегти, як зіницю ока. адже, втрачаючи одного близького друга, ми втрачаємо частинку себе. і треба завжди пам’ятати, що втратити його легко, а от знайти шалено важко. і чим старше ми стаємо, тим важче.

дружбу треба ростити, як тендітну і ніжну квітка. «поливати» думками про одного, «удобрювати» гідними вчинками.

яким повинен бути друг? вірним! терплячим! добрим! так, саме таким! адже він же друг! друг пройде перевірку і часом, і обставинами. і з роками справжня дружба стає тільки міцніше.

дружба не може бути односторонньою, інакше це вже взагалі не дружба. все спільне, всі разом! завжди і всюди! саме це я вважаю справжньою дружбою.

друзів не може бути багато, один, можливо, два або три за все життя. а решта десятки і сотні – це просто приятелі, товариші, знайомі. так, хороші, приємні, чудові, але це не друзі.

і у мене є друг! а значить я щаслива людина. значить я не один. і він теж. а разом – море по коліно, разом ми вирішимо будь-які проблеми, і не будуть страшні нам ніякі труднощі і негаразди. адже ми ж друзі!

друзі відіграють велику роль у моєму житті. для мене вони найбільш дорогі люди, авжеж після моєї сім’ї. зі справжніми друзями я завжди можу бути абсолютно відвертим. разом нам море по коліно, разом ми вирішимо будь-які проблеми, і не будуть страшні нам ніякі труднощі і негаразди. адже ми ж друзі!

я насправді ціную своїх друзів та намагаюся їм завжди і вони роблять те ж саме. тож правду каже українське прислів’я: людина без друзів – як дерево без коріння.

Разом:

Деякий, щоправда, нікогогісінько,  ніхто, нізащо, нізвідки, абиде, неабиякий, неабихто, неабиякий, якнайдорожче, нібито, абитільки, отож, ніби, чимдуж, неначебто, немовбито.

Пояснення правопису:  

Разом пишемо:  частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): аби́що, аби́як, аніскі́льки, анітро́хи, анічогі́сінько, анія́к, деда́лі, де́коли, де́котрий, де́що, чимале́нький, чима́ло, щове́чора, щогоди́ни, щоде́нно́, щодня́, щодоби́, щоду́ху, щонайкра́щий, щопра́вда, щора́зу, щоси́ли, якби́, якнайшви́дше, якомо́га, якщо́ тощо.

Окремо:

Ні в кого, як то, ні в кого, коли б то, все ж, таки пішов, дарма що.

Пояснення правопису: Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який. Частку що, коли вона стоїть після слова, до якого відноситься, пишемо окремо: тільки що, поки що, ледве що, дарма що, хіба що.

Через дефіс:

Хтось-то, як-от, хтозна-як, хтось-таки, хтось-якось.

Пояснення правопису: Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь, -бо, -но, -то (підсилювальна), -от, -таки: казна-який, хтозна-де, будь-де, де-небудь, скажи-бо, слухай-но, якби-то, отакий-то, як-от, вивчив-таки.