Серед наведених речень укажіть складне безсполучникове : а вмирає людина, але живе краса. б багатому у двір котиться, а бідному-з двору. в а підходиш ближче-нема нікого. г засуджують те, чого не розуміють.

Ва підходиш ближче-нема нікого.

1. "куда ты ведешь нас? ". 2. "войдите — не бойтесь! ". 3. "вина нам, хозяин! ". 4. "поставлено пиво и кружка вина, и каша и щи". 5. "сном крепким объяты". 6. "кто-то к воротам подъехал верхом". 7. "скажи михаилу, чтоб скрылся скорей". 8. "убьют тебя ". 9. "помни: я гибну за племя! ". 10. "на лошадь сусанин младой вскочил и помчался". 11. "проснулись сарматы". 12. "сусанин ведет ". 13. "все глуше и диче становится лес! ". 14. "куда ты завел нас? ". 15. "туда, куда нужно". 16. "злодей! — закричали враги". 17. "умру за царя и за русь! ". 18. "сабли над старцем, свистя, засверкали! ".

МОЇ ПРАЩУРИ  

Сад наш на визначному, історичному, місці. За свідченнями всіх переказів і легенд, колись тут, на нашому острові, стояла деякий час Запорізька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво. Дуже вдало обрали наші предки собі місце для табору. Уже тоді, кілька століть тому, вони розумілися на тактиці та стратегії. Найдрібнішу кінноту дикої татарви звідси можна було помітити за десятки кілометрів. Мій приятель, викладач історії Роман Романович, запевняє, що саме тут, на нашому острові, писали козаки свою знамениту відповідь турецькому султану Магомету.

Приїжджі археологи знайшли на острові рештки козацьких доменних печей. А ще пізніше, під час копання льохів для вина, знайшли ми й самого хазяїна Січі - запорожця.

Я, Микита Братусь, від них походжу. У глибині серця ношу переконаність, що листа турецькому султану було написано не без прямої участі одного з моїх пращурів. Ви запитаєте, які в мене дані? Свідків, звичайно, важко встановити, але коли дивлюся я на тих мальованих запорожців, що стоять собі, з’юрмившись довкола писаря, і від душі регочуть, то почуваю, які ми з ними близькі вдачею, характером і навіть поглядами.