Уякому рядку фразеологізми поєднано не за тим принципом, що в інших? а) ходити іменником - не чути землі під ногами. б) пройти крізь сито й решето - мазати п'яти салом. в) взяти гору - покласти на обидві лопатки. г) топтати ряст - вік вікувати. д) пришивати квітку - брати на спички.

В)взяти гору - покласти на обидві лопатки

Герої нашого часу я вважаю, що герої нашого часу, це люди, які працюють на благо інших, здатні жертвувати собою заради людей, проявляють відвагу і сміливість у екстремальних ситуаціях. передусім вважаю, що ми звикли вважати героями воїнів, які мужньо захищають свою країну, або пожежників, що рятують людей під час пожежі. проте не тільки вони є героями. героєм у наш час, на мою думку, є кожен, хто піклується про інших, готовий поставити інтереси інших вище своїх, та навіть жертвувати своїм життям. прикладом цього є герой оповідання «федько - халамидник». у чому ж героїзм цього хлопчика? у тому, що він ризикнув своїм життям заради того щоб врятувати свого друга толю від покарання та смерті. по-друге, одна справа - це рятувати своїх друзів, а зовсім інше - рятувати незнайомих тобі людей. важко поставити все на кін, аби врятувати незнайомця, але є герої, які чуйні до чудої біди і завжди намагаються . прикладом для підтвердження моєї думки є іван пітух. він кинувся під колеса машини, щоб врятувати маленького 3-річного хлопчика, який вибіг на проїжджу частину. завдяки цьому чоловікові, хлопчик залишився живим. тож можна зробити висновок, що герої нашого часу - це люди, які жертвують собою заради інших.

зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, інтернету. тому часто доводиться чути, що інтернет та книжка стали ворогами. мовляв, інтернет витіснить надруковану книгу. а я думаю, що це абсурд.

раніше те саме казали про телебачення. але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. а не читають книг ті, хто й без телевізора та інтернета нічого б не читав. просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в інтернеті та граються смартфонами.

я вважаю, що інтернет, навпаки, є книзі. зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. наприклад, твори для шкільної програми. раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. а тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».отже, книги стали доступніші завдяки інтернету.

ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. в ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею.

я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився інтернет. я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому . а тепер попросиш книгу, а у відповідь: «скачай в інтернеті». не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.