Скласти і записати розповідь на тему „зимові розваги” за малюнком. вправи 102, с.55, використовуючи дієслова, що означають завершену

Настала білосніжна зима.сніг білим покривалом накрив землю. ось і почалась пора зимових розваг для дітлахів.                                                     діти беруть санчата, лижі й гайда на гірку. ось софійка уже завершила свій спуск. до фінішу готується її друг андрійко. він вправно володіє дошкою для катання.дуже цікаво також і лижникам. у дітей зарумяніли щоки від морозу, швидкості та радості .усім весело хочеться сміятися, радіти, гомоніти.             ось чому діти так люблять та чекають зиму.

Твір-роздум на тему "як важливо творити добро"

люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «за добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить.

і знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.

    але чому все одно потрібно творити добро? мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку . перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. або просто сказати добре слово підтримки.

звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.

я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують.загублених у лісі людських малюків. не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. усі релігії світу вчать нас  робити добрі вчинки, і християнська віра теж.мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. і мені, як і усім, теж хочеться його творити. але не завжди виходить. часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. а потім почуваєшся дуже соромно. часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так-то..

    але навіть не потрібно в цьому мати сумніви,адже не просто так люди кажуть"зроби добро,а сам отримаєш ще більше"

Їх сміх і спів, як джерело, з якого п'єш травневі роси (М. Боровко). 2.І липень, що в густі покоси вгруз, селу, неначе хлопчику малому, натяг на очі

сонечка картуз (М. Боровко). 3. Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав

зорі наче іскри (В. Симоненко). 4. Вишитий або тканий рушник як місток до

наших душ, від часів недавніх і далеких... (М. Чудна). 5. Через душі, мов через

вокзали, гуркотять состави почуттів (В. Симоненко). 6. І дивиться місяць на

землю, де в цвіті, немов у фаті, йде весна (Д. Іванов). 7. Голова без розуму, як

ліхтар без свічки (Нар. творчість ).