Підібрати спільнокореневі слова до слова їсти з апострофом

З*їдати, з*їсти,з*ів ,

Ядуже люблю іх тваринок. і ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня зірочкою. кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. яке воно було кумедне! товстеньке, на коротких ніжках. щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним. кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. найбільше зірочка любила гратися з паперовим метеликом. кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою. я дуже люблю свою зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.

Певно кожен з нас, хоча б раз у житті, замислювався на сенсом свого життя і свого призначення у цьому світі. сама через ці роздуми, люди шукають себе та свою мету, щоб їх життя було наповненим та цілеспрямованим. не зважаючи на обрану сферу діяльності, кожен прагне до щастя та успіху. звичайно, у всіх свої цінності та своє, особисте світосприйняття. незважаючи на це, важливим залишається для людини не забувати про інших, про своє моральне та громадське значення. лише у такому випадку, людина зможе у повній мірі реалізувати себе та досягти успіху. необхідно зазначити, що не можна піклуватися лише про власні мотиви та перейматися лише особистими інтересами, оскільки таке егоїстичне існування не надасть у подальшому можливість для власного розвитку. дуже важливо здійснювати добрі, безкорисливі вчинки, обдаровувати своєю душевною теплотою інших людей. оскільки саме любов піднімає людину на вищий рівень. саме це відчуття штовхає кожного з нас на шляхетні вчинки, на серйозні подвиги. не має значення до кого ця любов чи на що вона спрямована: до іншої людини, на свою мову чи культуру, свій народ чи власну батьківщину. це не важливо, адже для когось найважливішим є кохання іншої людини, а хтось переповнений любов’ю до власної країни. і це чудово, оскільки лише у такому випадку з’являються такі поняття, як самозречення та відданість в ім’я власного народу, а патріотизм та боротьба за власне майбутнє та майбутнє своїх дітей стає метою життя. тобто, можна ствердити, що першочергове призначення людини полягає у збереженні людяності в будь-яких випадках, у своїх вчинках, думках та словах. людяність, щирість та відданість робить нас людьми у повному сенсі. таким чином, щоб знайти своє життєве призначення необхідно спробувати у себе у найрізноманітніших напрямах, відноситися щиро та добре до інших людей, не концентруватися лише на власних інтересах. лише у такому випадку можна посягнути сенс власного буття. і звичайно ж, необхідно любити, оскільки саме це відчуття підносить людину, воно змушує нас здійснювати вчинки на які б, ми в інакшому випадку ніколи не спромоглися. не має значення на кого спрямоване це відчуття, важлива лише його щирість.