Мова народу - кращий, що ніколи не в'яне , й вічно знову розпускається , цвіт усього його духовного життя , яке починається за межами історії. в цьому завданні потрібно пояснити розділові !

Тире ставиться, якщо перед присудком є слова це, то, ось, значить. перед словом "кращий" можна поставити пояснення це, тому після "мова народу" ми ставимо тире. перед що та яке ставиться кома, це правило ми вчили у першому чи другому класі, вони просто відокремлюються інтонацією. ну а далі коми ставяться, бо це однорідні присудки, які за правилами слід відокремлювати комами.

На високій горі панує вічний холод. там розкинулось білосніжне місто.       навколо воно неприступними крижаними мурами. а у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. замок дуже гарний. проте ця краса холодна. не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. тут мешкає могутня снігова королева.      хто потрапляє сюди, той все забуває. серце його стає холодним. зникають усі переживання та почуття. тут жив зачарований кай, поки добра герда не розшукала його.    

Если растянешь то может получится 2 стр.                                                                                                                                                                                 пісня є український народ протягом усієї історії його існування. у часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня людям. у ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. у радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. пісня в праці та в дорозі. мабуть, така співуча в нас українська душа.є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. у ній розповідається про те, що господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. та пісня, пообіцяв господь, людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.в українських народних піснях живе вся історія нашого буття. у них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. вони нікого не залишають байдужими. незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. у наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. от як пише про те і. драч: а пісня - це душа. з усіх потреб потреба.лиш пісня в серці ширить межі неба.  на крилах сонце сяйво їй лиша —чим глибше пісня, тим ясніш душа.  народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.