Твір роздум я вірю в майбутьнє твое україно

диво для кожного - наша україна. близька вона і найкраща у будь-яку пору року, а особливо навесні, коли дихає теплою парою земля, викидає зелену свіжу брость, а лелеки, поважно кружляючи над містом, обдаровують щастям людські оселі.

я, як і кожна людина, серцем приросла до свого замріяного краю. калинова кров тече в моїх жилах, душа бринить чарівними піснями, ніжними і грізними, веселими і тужливими, як саме життя.

ненько моя україно, яка ти багатостраждальна! яких тільки випробовувань не випало на твою долю, хто тільки не зазіхав на твоє багатство, красу, родючі землі, працелюбний народ? ! спочатку половці, потім монголо-татари, а з часом і царська росія намагалися поділити українські землі. наш народ також пережив війни, голод, репресії, чорнобильську катастрофу. але ніхто не зміг поставити тебе на коліна.

Вони працюють всюди: в газетах, журналах, на телебаченні і радіо. Завдяки цим людям ми маємо змогу завжди бути в курсі справи. У процесі пошуку інформації журналіст або особисто перебуває на місці подій, або ж є посередником для фахівця, який там знаходиться, тому інформація, яку вони поширюють, завжди достовірна.

Незважаючи на те, що улюблених журналістів у мене багато, кумир тільки один. Це — Еллен Дедженерес.

Еллен Лі Дедженерес — американська акторка, комедіантка, телеведуча, володарка 31 премії «Еммі» за «Шоу Елен Дедженерес» та активістка ЛГБТ-руху. Також ця жінка є авторкою 6-ти книг, таких як: "Крім жартів", "Home" і т. д. Знялась у фільмах "Пан Помилка", "Ед з телевізора", "Любовний лист" і озвучила рибку Дорі в анімаційному фільмі «В пошуках Немо». За цю роль вона отримала премію Saturn Award як краща актриса другого плану - єдиний в історії випадок, коли цю нагороду вручили актрисі озвучення. Еллен також грала в двох ситкомах: "Еллен" (1994-1998) і "Шоу Еллен" (2001-2002).

Я вважаю, що місіс Дедженерес є не тільки хорошою журналісткою, а ще й прекрасною людиною. Саме завдяки цій особі в мене виникло бажання стати журналісткою.

мовний процес кінця xx – початку xxi століття характеризується посиленням ролі неформальних, нелітературних елементів у мовленні. це виявляється не тільки в нестандартизації розмовної мови, а й у проникненні жаргону до різних стилістичних рівнів – мови засобів масової інформації та художньої
літератури.

основною базою жаргонного шару лексики виступають молодіжні жаргони. молодіжне спілкування виявляється у буттєвому повсякденному дискурсі, специфікою якого є обмін емоціями та враженнями і намагання максимально скоротити обсяг інформації. при цьому молодь концентрується на власних
реаліях, таких як навчання, відпочинок, веселе проводження часу.

українське жаргонне мовлення залишалося тривалий час поза увагою вчених. активний розвиток української жаргонології почався у 90-х роках xx століття. жаргонним мовленням почали цікавитися дослідники як російської (н. тропіна, т.
нікітіна) і ійської (т. бєляєва, в. хом'яков), так і української мов (с. пиркало, н. шовгун. л. ставицька, с. мартос. т. кондратюк, т. миколенко та і найяскравішими дослідженнями студентських жаргонів стали розвідки таких мовознавців, як і. щур та і. примачик.

мета роботи – дослідити вживання
жаргону в студентському середовищі.

завдання роботи: окреслити значення терміна «жаргон»; описати жаргонізми, що побутують у молодіжних колективах; дати стилістичну оцінку явища «жаргону».