Як називають героїв в українських казках?

Казки про тварин належать до «звіриного епосу», вони є історично найдавнішими. ці казки в алегоричній формі розкривають суспільні явища, побут людей. вони пронизані сатирою, гумором. на основі опису дій та вчинків тварин проводяться аналогії з життям людей: персонажі казок обирають собі старосту, війта, царя, а також господарюють, змагаються, сперечаються, і беруть хабарі, принижують слабших. у цих казках діють і, свійські (кіт, собака, коза, вівця, баран) та дикі тварини (вовк, лисиця. ведмідь, кабан, їжак), птахи (півень, качка, орел, сова, ворона, горобець), комахи, земноводні (жаба, черепаха) і т. ін. при цьому перевага часто надається свійським тваринам над дикими.

квіти – це диво, створене природою. не буває некрасивих квітів. всі вони різні – великі і маленькі, пишні і витончені, строкаті і строгі. з усіх  прекрасних квітів я найбільше люблю лілії.

ще з раннього дитинства мою увагу ці яскраві і незвичайні квіти. лілії – ніби принцеси, ошатні, стрункі, горді, привітно кивають нам своїми благородними голівками. деякі з них навіть з «веснянками». їх називають тигровими ліліями. зазвичай вони яскраво- кольору, але бувають і рожеві, і бордові. взагалі, зустрічаються дуже різноманітні сорти лілій, що відрізняються і за кольором, і за формою пелюсток і листя, і за кількістю бутонів на стеблі. і кожна з них прекрасна по-своєму.

Історична тема в нашій літературі — це незабутні сторінки української історії. письменники україни у різні часи і епохи оспівували історичні події, їх героїв — мужніх українських ватажків. у романі і. багряного "тигролови" реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові довелося пережити і насильницьку колективізацію, і голодомор, і репресії. письменникові поталанило — він вирвався із сталінського пекла, опинився в еміграції. і. багряний вважав своїм обов'язком розповісти всьому світові правду про цей час. роман багато в чому є автобіографічним. у ньому розповідається про долю ліричного героя, який перемагає сталінську систему. пригоди головного героя григорія многогрішного — від втечі з "ешелону смерті", що мчав до гулагу, до життя в українській родині сірків — це правдиве зображення жахливих буднів ув'язнених у сталінських концтаборах, на засланні, тяжкого життя українців на далекому сході. письменник показує, як "енкаведисти" знущалися з патріотів, які любили свій край, свій народ, його волелюбний дух, які самі були людьми мужніми і волелюбними. особливо вражає своєю злою силою майор нквс медвин — беріївський кат, який не одному українському патріотові "вправляв мозки". цей майор-садист виламував ребра, вивертав суглоби, морив голодом, аби лише назвали його "справжнім чекістом". але там, у тайзі, григорій зустрів також щирих і мужніх своїх земляків-українців — родину тигроловів сірків. колись ця родина втекла від злиднів і збудувала собі в тайзі нову, славну і вільну україну. у суворому далекосхідному краю українці давали своїм поселенням назви тих міст або сіл, звідки самі були родом. вони зберігали усі звичаї, традиції, побут. і григорій відчув себе в цій родині, ніби в рідному краєві.