Іть переказати твір народні співці письмово

Устарих літописах засвідчено: ще за часів київської русі існували народні співці, які виконували твори на історичні теми. а кобзарі часів козаччини — прямі їх спадкоємці.  охоронцями бойової слави україни кобзарів микола васильович гоголь. кобзарі часів запорізької січі часто були не лише охоронцями, але й творцями цієї слави. сьогодні відомо не так уже й багато про народних співців — запорожців. багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. засвоївши науку, вони перебували на січі як звичайні козаки. брали участь у морських та сухопутних походах, займалися промислами. у вільний час співали для своїх побратимів пісень. розповідали про тяжкий та одночасно героїчний шлях народу. дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров'я, а найчастіше — втративши зір під час військових походів.  де б не з'являвся кобзар, його з радістю вітав кожен, бо вони були в пошані, як і народні лицарі — герої. слава про них навічно закарбована в пам'яті нащадків. 

над тим, що таке життєвий успіх, ламали голову багато поколінь. але до єдиного розуміння цього питання так і не прийшли.  адже скільки людей, стільки й думок. і всі вони різні. це залежить від виховання, від рівня знань, навіть від особистих якостей людини.  для одних людей життєвий успіх полягає насамперед у матеріальному благополуччі. для інших — зовсім в іншому. їм далекі грошові проблеми. вони захоплені своєю роботою й знаходять щиросердечний спокій у зовсім інших цінностях. і це теж свого роду «життєвий успіх». на мій погляд, він укладений у сукупності моральної задоволеності, щиросердечного спокою й матеріального благополуччя. тільки при сукупності цих благ людина може почувати себе щасливим і тоді його голова звільняється від повсякденних турбот, йому не доводиться думати про «хліб насущному»

  у нього з’являється бажання працювати, втілювати в життя цікаві ідеї.  і це стосується не тільки кар’єри, але й особистого щастя. людина, що має улюблену роботу й робить успіхи або має шанувальників свого таланта, без домівки не може бути повністю задоволений життям.  тільки сімейне благополуччя може зробити людини по-справжньому щасливим. і такі люди свій життєвий успіх зв’язують із теплотою, зарядом позитивної енергії, одержуваної в колі сім’ї. 

але життєвий успіх у той же час, як рулетка: бідному везе, іншому немає. а з іншого боку, людина сам творець свого щастя. у кожного повинне бути завзятість, терпіння, а головне — бажання домогтися чогось у житті.  може бути, з моєю точкою зору багато хто не погодяться, може бути, для них життєвий успіх — щось зовсім інше. але на це можна відповісти одне: «скільки людей, стільки й думок».

что такое дружба? этот вопрос часто мы задаем друг другу. “не имей сто рублей, а имей сто друзей”, “старый друг лучше новых двух”, – гласят народные пословицы. так каким же должен быть настоящий друг?

друг – это тот, с кем можно посоветоваться, поделиться самым сокровенным, доверить тайну, кто никогда не поставит свои интересы выше твоих. настоящий друг никогда не бросит в беде, не предаст. не только сам не очернит тебя, но и не позволит, чтобы в его присутствии другие говорили о тебе что-либо несправедливое.

настоящая дружба бескорыстна. “друг познается в беде”, – говорит еще одна пословица, а я считаю, что друг проверяется не только бедой, но и радостью. если ты общаешься с людьми, которые не раз доказывали преданность, сопереживали, когда приходила беда, которые радовались твоим успехам, значит, рядом настоящие друзья. в дружбе не должно быть зависти.

хотя в каждом из нас живет..