Текст-розповіть я бажаю стати художницею(5-7 речень на український мові.

Без навчання протягом усього життя в сучасному світі не обійтись, адже будь-яка освічена людина має володіти чималим багажем знань. Причому дуже важливо цей багаж постійно оновлювати, інакше важко буде наздогнати стрімкий перебіг життя. А відстати від нього – означає бути неконкурентоспроможним на ринку праці, втратити можливість одержати бажану роботу. Вирішити цю й багато інших проблем до дистанційне навчання.

Про плюси й мінуси цього різновиду навчання нам розповіла директор Українського інституту інформаційних технологій в освіті при НТУУ “КПІ” Інна Геннадіївна Малюкова . Окрім власне переліку плюсів і мінусів, ми по директора цього інституту дати визначення терміну “дистанційне навчання” й розповісти про історію його запровадження в КПІ. Ось про що ми дізнались:

“Дистанційне навчання – це добре організована й контрольована самоосвіта з використанням комп’ютерної техніки й комунікаційних мереж. У світі такий різновид навчання набув поширення досить давно, проте в Україні він існує років 10. Що стосується НТУУ “КПІ”, то вперше таку форму освіти тут було запроваджено в 2001 році в новоствореному Українському центрі дистанційної освіти. З грудня 2004 року Центр було реорганізовано в Український інститут інформаційних технологій в освіті при НТУУ “КПІ”.

Дехто уявляє інформаційні ресурси дистанційного навчання, як сукупність відсканованих підручників, розміщених в Інтернеті, які потрібно прочитати, а потім переказати. Але це далеко не так. Звичайно, якісно створені мультимедійні підручники є частиною ресурсу дистанційного навчання, проте головний його аспект – це постійне інтерактивне спілкування студента з викладачем (у форумі, через електронну пошту чи програму SKYPE). В нашому інституті для навчання студентів використовується як Інтернет, так і локальна університетська, а також освітня мережа URAN. Не менш важливою складовою дистанційного навчання є спілкування студентів між собою: виконання завдань у групах, проведення семінарів та дискусій у режимі он-лайн. Без усіх цих інтерактивних форм навчання й спілкування процес вивчення курсу на відстані стає статичним і недостатньо ефективним

Объяснение:

1. Прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: відтепер, забагато, задовго, занадто, навічно, назовсім, невтямки, негаразд, отак.

2. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісти, вбік, ввечері, вголос, вгору, вдень, взимку, вкупі, спочатку, убік, убрід, увіч, угорі, удень, узнаки, нагору (але: на-гора).

3. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником: віддавна, востаннє, вручну, допізна, завидна, замолоду, заново, згарячу, злегка, нарізно, нашвидку, помалу, сповна.

4. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вперше, вдруге, втретє, надвоє, начетверо удвох, водно, поодинці, спершу.

5. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо, за що .

6. Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, завчасу, знадвору, навкруги, нав навсправжки, навстіж, напоготові, позавчора, позаторік, спідлоба.

7. Складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, мимохідь, мимохіть, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, повсякчас, тимчасово, чимдуж.

8. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, аніскільки, анітрохи, дедалі, деінде, чимало; щовечора, але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що .

Объяснение: