Складіть діалог двох подруг 12 реплі потрібно

Привіт,соня. -привіт настя. -як справи,моя дорога? -причудово! а у тебе? -теж. -давай сьогодні в кіно підемо! -давай! а на який фільм? -давай на фільм "мама",я чула дуже цікавий! -а о котрій зустрічаємося? -о 14: 30 біля кінотеатру. -добре,до зустрічі -до зустрічі

«найбільше щастя в житті - це впевненість, що тебе люблять». ст. гюго жодна людина не зможе жити без любові, взаєморозуміння і підтримки. йому необхідно бути комусь потрібним, необхідно, щоб у нього вірили. тільки за віри і турботи він стане по-справжньому щасливою. самий близький моєму серцю людина - бабуся. вона замінила мені всіх, вона й була для мене всім, нікого і ніколи я не любила сильніше, ніж її. як боляче усвідомлювати, я більше ніколи не побачу її ласкаву усмішку, не закопаюсь особою в пухнасті русяве волосся. і хоча моєї бабусі немає в живих, вона завжди буде незримо зі мною: в думках, вчинках, спогадах. подумки повертаючись у дитинство, я мимоволі згадую ту безмежну ніжність, ту любов, що вона мені дарувала. в моїй пам'яті назавжди закарбувався її образ: блакитні очі, поверх яких, майже на кінчику носа, влаштувалися яскраво - зелені окуляри, розпатлане волосся, натруджені руки, а ще синє плаття в білий горох. коли бабуся посміхалася, в куточках губ і на щоках з'являлися дуже милі ямочки. я була готова на все, лише б побачити її щиру посмішку. коли я була маленькою, бабуся читала мені казки, оповідання, вірші. вона завжди вчила бачити красу в навколишньому світі, бути працьовитою, з повагою ставитися до людей, до навчання, з любов'ю і фантазією готуватися до уроків. ми часто з нею грали в настільні ігри, ходили в цирк, в музеї. самим запам'ятовується подією в моєму житті став похід з бабусею на ярмарок. як зараз пам'ятаю, кругом веселощі, невгамовна дітвора з усіх ніг носиться між наметами, продавці, веселими віршиками, та примовками заманюють покупців. бабуся сміялася, і від цього на душі ставало трішки тепліше. а потім ми під гітару співали пісні. вона співала весело, задерикувато, всю свою душу, говорила: «хто пісні співає того хворість не бере». на ярмарку ми купили ляльку, тряпочную, нічим не примітне. коли моє серце охоплює смуток, мені достатньо взяти її в руки, згадати цей чудовий, повний чарівництва день, і я знову посміхаюся. з бабусею ми часто виїжджали на природу. вийдеш з електрички, спустишся до річки, подивишся на навколишню красу - серце співає! вранці, бабуся казала: «геть нудьгу! геть хвороби! займатися фізкультурою буду я! » в такі хвилини вона схожа на сирливу дівчисько, така смішна і пустотлива, коли , роблячи зарядку охає, але не зупиняється. заряджала бабуся оптимізмом всіх. дуже подобався її дзвінкий, ручейковий сміх, ясний розум, гумор, любов до життя, до людей. вона горда, ніжна, трудолюбива, прониклива і терпляча. бабуся завжди вражала мене нестримною тягою до життя, прагненням зробити його яскравішим, цікавішим, повніше. вона завжди говорила: « життя - безцінний дар, даний нам згори. ми живемо лише раз, тому треба дорожити кожною хвилиною, секундою свого існування. протягом часу немає нічого схожого, все змінюється і не може

    скласти лист другові українською пропоную так:

    привіт, катрусю!

    пише тобі твоя подружка іванка. як у тебе справи? як закінчила чверть у школі? як твої заняття з шахів? у мене все добре. з нетерпінням чекаю на канікули. чверть закінчила на відмінно, тому відпочиватиму зі спокійною душею.

    батьки кажуть, що ти на канікули поїдеш до бабусі. тоді, можливо, побачимось з тобою в місті? можемо сходити до парку, лісу або розважального центру. проведемо наші канікули по-справжньому весело! дуже за тобою сумую і сподіваюсь на твою швидку відповідь.

    з повагою іванка.