Заміни сполучення слів іменник+іменник словосполучення прикметник + іменник. бібліотека школи, полиця для книжок , парта з дерева . запиши постав наголос у прикметниках зразок гілка яблуні -яблунева гілка-яблуневі гілки

Шкільна бібліотека, книжкова полиця, дерев'яна парта

Основу святкового календаря складав 12-місячний рік. він був пов'язаний з трьома сонячними фазами: зимовим і літнім сонцестоянням, а також літнім рівноденням. найхарактернішим атрибутом свят було запалення священного "живого" вогню, який добувався тертям. християнство прийшло на русь із візантії, маючи свої власні традиції й ретельно розроблений культ. насаджуючи свій літургічний календар подій "священної історії", християнська церква намагалась викорінити "богомерзькі" традиції язичницьких вірувань та обрядів. цей процес релігійного двоборства затягнувся на довгі століття і не увінчався остаточною перемогою православ'я. і зараз у багатьох дійствах, церковним святам, можна впізнати пережитки стародавніх язицьких традицій. на поділлі язичницька обрядовість мала глибоке і міцне коріння. в календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. кожен з них логічно переходив в наступний, створюючи замкнений цикл вічного кругооберта природи, чергування періодів роботи і відпочинку. найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та . святом, коли "вводиться літо в зиму", на поділлі вважали введення (21 листопада за старим стилем). з ціїю датою пов'язано чимало прикмет, прогнозів і магічних звичаїв. характерним звичаєм введення був прихід першого відвідувача - "полазника". в основі його лежить "магія першого дня" - віра людей в щасливу або нещасливу прикмету. на введення не заходила першою до хати жінка або дівчина - це могло принести нещасття. проте візит чоловіка обіцяв щастя і добробут. "магії першого дня" дотримувались і в інші свята (на миколи (6 грудня), на ганни (9 грудня) та на різдво (25

Роздумуючи над красою і багатогранністю своєї мови, чомусь на думку такі рядки: «ой, яка чудова – українська мова! не загинула вона у течії віків. мова солов’їна, мова колискова рідного народу і моїх батьків. українська мова наймелодійніша мова у цілому світі, це мова тараса шеченка, мова дніпра та карпатських гір, мова нашого серця. лише нашими словами ми так ніжно говоримо: «я кохаю тебе». наші предки ще з давніх- давен, неабияк пишались силою слова. легенди, прислівя та приказки залишились нам у спадок, як великий скарб нації. багато знущань та заборон дісталось українській мові в процесі її становлення, починаючи з 1627 року. вже тоді відчуваючи страшенну пересторогу максим рильський закликав нас: «як парость виноградної лози, плекайте мову. пильно й ненастанно політь бур′ян. чистіша від сльози вона хай буде. вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм живим життям…» українське слово, то найсильніша зброя нашого народу. а для мене особисто- духовне надбання, що проростає в моєму серці і глибоко вкоріняється з кожною прочитаною україномовною книгою. моя мова- найкрасивіша, найпрекрасніша і чарівна, в ній стільки таємничості і незвіданності. великий тлумачний словник сучасної української мови містить понад 250 тисяч слів, а ми з них вживаємо чи не половину. все частіше засмічуєм наше мовне поле бур’янами суржику та деформуємо його могутню структуру. українською мовою зараз говорити «не модно» і для мене це надзвичайний шок, молодь хворіє незнанням нашої сутності і про це треба не лише говорити, про це вже потрібно кричати! захоплююсь фанатично іриною фаріон, яка є кандидатом філологічних наук, доцентом ну « львівська політехніка», після кожного інтервю з нею, якось морально заряджаюсь і тягнусь до своїх історичних витоків. памятайте, що мова починається з вашого серця і злітає з вуст у прірву, думайте про що говорите, шануйте те, що маєте, та бережіть нашу солов’їну мову.