Розставте роздiловi знаки 1 цей ліс щедрий на рум’яні полуниці на горіхи й гриби. 2). я хочу з’їздити в село побачити матір. 3). часом присниться синій барвінок сивий полин і сум чебрецевий київські сосни тихий зарінок. 4). вода хмари ліс все пливло все безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці. 5). котра тепер година і скільки залишилося часу до кінця зміни? 6). озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак. 7). майстерня де виготовлялася смальта була розташована в підвальному приміщенні музею. 8). яр вʼється гадюкою між крутими горами між зеленими терасами од яру на всі боки розбіглись неначе гілки дерева глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. 9). я знаю слабкість це одна з диверсій. 10). хліб як сонце. засліпило очі. 11). дитина іноді заспокоювалась сидячи біля бабусі але дивилася так само недовірливо. 12). вдома громов завжди читав лежачи. 13). тополі вкриті росою наповнювали повітря приємним ароматом. 14). на сонці яскраво блиснули занесені снігом хатини. 15). це була посмішка надзвичайно добра широка і м'яка як у дитини. 16). місяць зійшов сильно похмурий неначе хворий. 17). ми скористались теплими і сонячними днями бабиного літа щоб з'їздити до львова. 18). я хочу мати справу з людьми розумними і чемними а не з такими як оті розбишаки. 19). я добре запам'ятав той день похмурий і холодний. 20). клени стояли сумні і тихі у нашому парку.

1). цей ліс щедрий на рум’яні полуниці, на горіхи й гриби. 2). я хочу з’їздити в село, побачити матір. 3). часом присниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий,  київські сосни, тихий зарінок.  4). вода, хмари, ліс  - все пливло, все безупинно неслося вперед, шуміло, блищало на сонці.  5). котра тепер година, і скільки залишилося часу до кінця зміни? 6). озвався постріл над рікою, і на коня схиливсь козак.  7). майстерня, де виготовлялася смальта, була розташована в підвальному приміщенні музею. 8). яр вʼється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки, дерева глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. 9). я знаю, слабкість - це одна з диверсій. 10). хліб, як сонце. засліпило очі. 11). дитина іноді заспокоювалась сидячи біля бабусі, але дивилася так само недовірливо. 12). вдома громов завжди читав лежачи. 13). тополі, вкриті росою, наповнювали повітря приємним ароматом. 14). на сонці яскраво блиснули занесені снігом хатини.  15). це була посмішка, надзвичайно добра, широка і м'яка, як у дитини. 16). місяць зійшов, сильно похмурий, неначе хворий. 17). ми скористались теплими і сонячними днями бабиного літа, щоб з'їздити до львова. 18). я хочу мати справу з людьми розумними і чемними, а не з такими, як оті розбишаки. 19). я добре запам'ятав той день, похмурий і холодний.  20). клени стояли сумні і тихі у нашому парку. 

Наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння  — ії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл. пізніше розвинулась у досить складну і багатогранну науку про абстрактні кількісні та якісні співвідношення, форми і структури. загальноприйнятого визначення немає. початково вона використовувалася для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об'єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій. формулюють нові висновки і намагаються встановити їх справедливість, виходячи зі вдало вибраних аксіом і визначень.

Явважаю, що вивчати українську мову необхідно. по-перше, кожен українець, який поважає себе, свій народ та батьківщину повинен розмовляти українською мовою. проте, на жаль, випадки, коли українці просто не знають рідної мови, стали досить частими. і здавалось би, що, якщо україна стане незалежною державою, то українську мову почнуть пропагувати, вчити, звеличати,   проте ні – українське все більше «в’яне, засиха». люди ві перевагу російській, польській чи ійській мовам. яскравим прикладом цього може бути образ сім`ї мини мазайла з однойменного «філологічного водевілю» миколи куліша. головний герой хотів змінити своє прізвище, щоб позбутися комплексу національної меншовартості – «серцем відчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». проте його «не українське» серце його підвело, і після зміни прізвища його звільнили з посади за «злісний опір українізації». по-друге, українська мова – це багатство нації, її історія, це те, що об`єднує людей, різних за своїми ідеалами та цінностями. як «без верби і калини нема україни», так само і без української мови немає українського народу, а відповідно і держави. прикладом цього є історія з життя моєї однокласниці каті, сім`я якої виїхала в канаду. вона досить серйозно захворіла і потребувала дорогої та складної операції. медичного страхування на той час у сім’ї не було. вони звернулися до української громади у  канаді, яка відразу вирішила своїм співвітчизникам. підсумовуючи сказане, хотілося б ще раз наголосити, що добробут кожної сім’ї чи людини безпосередньо залежить від добробуту держави. не обов’язково, щоб цей добробут був матеріальним, іноді досить просто говорити українською, розвивати українське, бути українським…