Письмово фонетичний розбір слів щастя і мисливець дуже

Щастя - [ш ч а* с' т' а] *-наголос '-скісна палочка мисливець - [м и (наближено до е) с л и* в е (наближенго до и) ц'  ] *-наголос '-апостроф

Осене, красуне моя золотава! ти нагадуєш мені ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у лісових хащах. опале листя, твій шерех   нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. листопаде, твоя жовта заметіль схожа на  вишукане мереживо. що ж ти так рано до нас прийшла, люба осене? пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. жоржини, чорнобривці, гладіолуси, залишайтесь такими ж яскравими, як влітку. ми ще не намилувалися вами.   хмари, не закривайте небо сірим товстим покривалом, а ти, любе сонечко, виглядай частіше. синє море, залишайся теплим лагідним і якомога довше! будь довгою і теплою, щедрою і гарною, красуня-осінь!

Не розумію варіантів, тому просто напишу діалог зі знаками, які повинні там стояти. на практиці канікул поміж височезними стелажами з книгами зустрілися двоє однокласників віка і максим випадково вони обоє потягнулися до однієї і тієї ж книги "легенди й перекази рідного краю" ця назва виблискувала золотистими літерами на глянцевій палітурці.  - ой! - здивовано вигукнула віка. -максиме що ти тут робиш?   - шукаю книги які нам задали прочитати на літо. а ти?   - я теж читаю рекомендовану літературу, а твори про рідний край мене приваблюють найбільше! .