Прочитайте наведений текст. споконвіків у суспільстві цінували різні людські якості: у тривожні часи — мужність, хоробрість, готовність до ризику, у мирні — працьовитість, виваженість, здатність до компромісів тощо. і нині одні прагнуть романтики, інші — ві перевагу прагматизму. а які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі? викладіть ваш погляд на цю проблему. сформулюйте тезу, наведіть два—три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять вашу думку

        в сучасному світі молодь не така як раніше.      ми повинні  бути добрими та щирими, один одному. звичайно, такі люди є, але нажаль їх не часто зустрінеш. наприклад: слово любов можна замінити грошима, адже в сучасному світі люди одружуються через статус чоловіка або жінки. слово дружба можна замінити користю, адже люди використовують один одному в своїх цілях.        нам потрібно зробити все необхідне, щоб молодь зробила переоцінку своїх цінностей, і прийшла до висновку, що такі цінності як сім'я, свобода, праця, творчість, друзі, відповідальність, солідарність, чесність, вихованість - найголовніші!     на мою думку, такі  цінності повинні формуватися в дитинстві і в сім'ї, бо коли ще як не в дитинстві закладати для подальшого становлення особистості.

Ліричний герой Байрона відчуває «світову скорботу», тому що жага життя, могутні сили, приховані в людині, не мають плідного виходу. Цей герой палко і щиро сприймає реальність, але сама реальність гнітить його. І він постає проти всього світу, відстоюючи своє право на внутрішню індивідуальну свободу, насамперед свободу почуттів. Таким настроєм пройнятий вірш «Душа моя похмура». Відчуття «світової скорботи» — головний мотив вірша. Ліричний герой звертається до співця з дивним проханням: заспівати таку пісню, щоб душа розридалась. «Я хочу сліз!» стає своєрідним рефреном, в якому звучить виклик. І тільки кінцівка вірша пояснює, чому виникає таке дивне бажання. «Я хочу сліз, бо серце розірветься від страждань». Ліричний герой розуміє, що позбавитися життєвих страждань він не зможе, а сльози, можливо, принесуть хоч на деякий час полегшення.

Дієприкметник  — особлива форма  дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості  дієслова  і  прикметника.відповідає на запитання - який? , яка? , яке? , які? .особлива форма,закінчення на но,то. із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має  вид  —  доконаний  або  недоконаний  та  час  —  теперішній  або  минулий.вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. порівняйте: планувати  — планований (недоконаний вид), запланувати  — запланований (доконаний вид).час дієприкметника зумовлений тим, коли з'явилася ознака, на яку він вказує,  — у минулому чи тепер: посивілий (минулий час), сивіючий (теперішній час). як і прикметник, дієприкметник змінюється за    (підкреслений, підкреслена),  числами  (підкреслені  —  множина),  відмінками  (н.:   почорнілий;   p.:   почорнілого;   д.:   почорнілому  і  т.  д.); залежить від іменника (порівняйте:   жовте листя;   пожовтіле листя); у реченні виконує роль  означення  або  присудка  (неподалік чорніє щойно зоране поле. поле зоране на відміну від прикметників, дієприкметники називають не постійну ознаку, а тимчасову, пов'язану з дією. порівняйте:   тихий куток  — стихаючий гомін;   біла стіна  — побілена стіна.