Землеудобрювальні чи земле-удобрювальні

вже зелену, насичену солнцем, траву колыхал ветерок. ветер словно шел по траве приминая ее своими несуществующими ногами. высоко в небе плыли облака гонимые ветром (на высоте он отличался силой), лениво передвигаясь. солнце заливисто светило, бросая золотые лучики то туда, то сюда. уличная кошка не торопливой походкой по траве и уляглась под солнышком, вскоре уснув. птички распевали веселые трели по очереди исполняя какую-то мелодию.

Объяснение:

Вже зелену, насичену сонцем, траву колихав вітерець. вітер наче йшов по траві приминаючи її своїми неіснуючими ногами. високо в небі пливли хмари гнані вітром (на висоті він відрізнявся силою), ліниво пересуваючись. сонце заливисто світило, кидаючи золоті промінчики то туди, то сюди. вулична кішка квапливої ​​ходою пройшлася по траві і уляглась під сонечком, незабаром заснувши. пташки співали веселі трелі по черзі виконуючи якусь мелодію.

Объяснение:

Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко уявити своє життя без них.

Я довго думала, яку ж із пісень назвати найулюбленішою? І прийшла до висновку, що то "Колискова" Моцарта. Так, саме цей твір я люблю понад усе. Ця пісня знайома мені дуже давно, бо ще тоді, коли я була в колисочці, її ніжно співала матуся. І потім, коли я вже почала підростати і пішла до школи, мама все рівно увечері іноді співала її для мене. І від цієї зворушливої мелодії і подушка давалась м'якішою, і ковдра теплішою, і ставало так затишно-затишно.

Ця пісня, ласкава і ніжна, спокійна і зворушлива, чарувала мене своєю мелодійністю і красою. Всім серцем я відчувала, як мати любить мене. На душі ставало так добре і затишно. Коли звучала ця мелодія, я відчувала себе щасливою і думала: "Нехай так буде завжди!"