Звуковий аналіз слова мої, київ, свій, чайка

[мой'і] [кийів] [свій’]

Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. це все природа. людина — частина її. але у людини є можливість змінювати природу. кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. це життя. і наш обов'язок — зберегти його. без природи людина загине. збереження природи — це збереження людини. сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. навколишнє середовище потребує нашого захисту. забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. проте тільки людина може врятувати природу. і дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля. кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.

Убабусі дві внучки у великому місті. на літні канікули вони приїхали до бабусі в гості. радіє бабуся. пригощає внучок черешнями, свіжим медом, варениками. та дівчаткам найбільше хочеться борщу. мама розповідала їм, що бабуся варить смачний борщ. зварила бабуся борщ. та сталась одна прикрість. забувати стала бабуся, що вона зробила. поки варила борщ – двічі посолила. поставила дві миски борщу на стіл, запрошує внучок до страви й говорить: - а чи солила – не пам’ятаю… стара стала… ось сіль у сільничці – соліть за смаком. з’їли дівчатка по ложці борщу – ой, який же солоний! подивились одна одній в очі, усміхнулись непомітно. ложка за ложкою – з’їли по мисці та ще трошки попросили. їдять та дякують бабусі: - смачний борщ, бабусю! завтра ми тобі варити обід !