у справжній дружбі присутній все і заздрість теж, але є одне "але". у справжній дружбі люди відкрито промовляють одне одному про те, що вони відчувають і саме на цьому будується міцний відкритих відносин. в людині є всі почуття, є темна і світла сторона, чим далі людина намагається заткнути темне, тим більше воно проривається назовні. як тільки ми визнаємо в собі будь-яке негативне почуття, будь то заздрість, гнів або ненависть воно розчиняється, тому як стає усвідомленим.безумовно! дружба, як і справжнє кохання, вона зустрічається рідко. "дружба - поняття цілодобове", - говорив м. свєтлов.приємно усвідомлювати, що в тебе надійні тили, що в разі потреби ти завжди можеш звернутися за до друзів, в будь-яку годину дня і ночі. "друзі пізнаються в біді", - говорить народна мудрість.але друзі ще сильніше пізнаються в радості. пережити одному неприємні моменти - просто і природньо, при цьому можна тішити самолюбство власним благородством і великодушністю. розділити його тріумф, щиро радіти його успіхам і благополуччю, успіхам його дітей - набагато складніше. поряд з такою людиною особливо гостро відчувається власна невлаштованість і невдачі. розмови на рівних не виходить мабуть, це найтрагічніший момент в дружбі і навіть у родинних стосунках. відносини, отруєні заздрістю і злістю, не просто припиняються, вони переростають у справжню ворожнечу. а, як відомо, найстрашніші вороги - колишні друзі. вже хто, як не вони, краще за інших знають наші слабкі місця і цілеспрямовано наносять удари! заздрість може бути скрізь і дружба не вийняток. ми не святі. навіть гаряче люблячи свого товариша, в один момент не відчуєш, як станеш заздрити.появу заздростi важко проконтролювати, але її можна придушити в собі. і якщо хтось бореться з цим почуттям, його з упевненістю можна назвати гарним,справжнiм товаришем. (если будут ошибочки,зараннее извени)
є правило: щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі, треба вставити в них прикметник. якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то перед нами прийменник, який пишеться окремо , якщо ні - перед нами префікс, який пишеться разом.
ось речення:
1) на горі було видно руїни старої башти.
вони пірнали небезпечно глибоко, і тільки бульбашки, що лопалися нагорі, свідчили про те, що десь там знаходиться жива істота.
2)сонце тепло пригрівало мене збоку.
візникова спина сонно хиталась з боку на бік.
з)я довгодивилась услід відбуваючого потяга.
він йшов за мною слід у слід.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Перебудувати подані речення так, щоб відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, стали невідокремленими. звернути увагу на вживання коми в реченнях з відокремленими й невідокремленими означеннями. 1. які страви, освячені традицією, мають бути на столі? (в. таїк 2. багатокімнатні хати мали поряд ще й окремі господарські прибудови із чотирисхилими дахами, вкритими соломою чи очеретом (в. таїк). 3. дні, проведені в богданівні, пробуджували в художника потяг до фольклору, любов до природи (в. жадько). 4. дядько роман зовсім не помічає хлоп’ячих голів, занурених у полин (о. гончар). 5. був у романовім садку куток, повитий особливою таємничістю (о. гончар). 6. віддалік мовчало громаддя копиць, схожих на вершників (в. дрозд). 7. я йшов вулицею, вдихав на повні груди повітря, настояне на пахощах розквітлих акацій та бузку (м. красуцький