Смысл : дерево шанують як добре родить а людину як добре робить.

Дерево шанують як добре родить. Коли дерево дає гарний врожай, то про нього піклуються , поливають, обрізають, ним хваляться та пригощають інших його плодами. Деревом , що росте і не плодоносить не хвалиться ніхто, бо нічим. Людина, як те дерево. Коли вона працює, залишає по собі гарні вчинки, дає користь іншим, то така людина заслуговує на повагу людей. Про неї говорять гарні речі, намагаються таку людину памятати. за її гарні вчинки подякувати. Погану людину, погані вчинки намагаються швидше забути.

Вранці я дістала з поштової скриньки незвичайний конверт. Він був зроблений з шматка щільного білого картону і прикрашений голубеньким бантиком. Здивована, я потягнула за край бантика - конверт розкрився. З нього випав інший шматочок картону, на якому я прочитала: "З днем народження, дорога Ганнусю! Чекаємо тебе рівно опівдні на нашому місці. Твої друзі".

Так, сьогодні у мене день народження. Мене вже встигли привітати батьки, надарували купу подарунків брат і сестра. А друзів я ввечері чекала до святкової вечері. Я була дуже заінтригована: що ж таке вони придумали!?

З'явившись на наше місце (воно було на високому березі річки), я побачила, що там щосили кипить робота: на землі стоїть велика корзина, над нею -  куля, навколо метушиться народ, а куля поступово росте і росте, збільшується в розмірах. 

Тут я все зрозуміла. Мої друзі знали, як я мрію політати на повітряній кулі, і влаштували це для мене. 

Ми радісно забралися в кошик - нас було вісім осіб-і ввын повыльно відокремився від землі. Ми віддалялися, і на землі все ставало таке маленьке: і будинки, і машини, і люди, і катери на річці. Я майже не боялася, адже радість змушувала забути про страх. Тим часом ми піднімалися вище і вище, досягли хмар, а потім хмари приховали від нас землю на деякий час! Летіти в хмарах було сиро, темнувато, навіть голоси звучали глухо, а знизу взагалі не доносилося ніяких звуків. Але коли вітер розігнав хмари, всі зраділи і з полегшенням зітхнули. Приємно знову побачити небо і сонце.

Вітер став посилюватися, і наш пілот почав подумувати про посадку. При посадці наш кошик впав на бік, а ми з нього виповзли. Але були дуже задоволені повітряною подорожжю. 

Думаю, я ніколи не забуду цей політ на повітряній кулі. 

ответ:Роки йдуть, часи минають. Огляньмося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так?

Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. 1 цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але... Існує одне "але" — речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що у людини є найцінніший скарб — її душа. Я вважаю, що головне у кожного — це його внутрішній світ, його інтереси, знання, вміння. Але ще й ставлення до людей, до навчання, до роботи, а також заслуги самої людини, її самооцінка і самоаналіз.

Объяснение: