Твір на тему: "людська душа криниця чистої води" ..

людська душа-павутинка,химерне плетиво,що рветься від легесенького подиху ві ще-дорогоцінне полотно,витонченності якого подивується не одна вправна ткаля,зрештою,на цілому світі не знайти людини,яка б могла створити щось подібне.

душа воно такє? так чи інакше,але є в людині дещо,що робить її саме людиною.і ми називаємо це "дещо" душею.це слово несе в собі позитивний зміст: душа-добра,свята,ріі значно рідше ми чуємо : зла,жорстока.продана дияволу душа.про погану ж людину часто кажуть: "у нього немає душі"

отже,душа-це щось позитивне.але і прекрасні споруди можна перетворити на купу цегли.це відбувається з різних причин.часом життя заганяє людину в глухий кут-і душа її перетворюється на руїну,а іноді людина сама руйнує власну душу.

загляньмо ж у властну душу! що там? чистота,натхнення,поезія? чи купа цегли,яка може потрапить комусь под ноги? будьте чесними,справедливими,милосердними,любіть ближнього,поспішайте на ,щоб називатися людиною і щоб ваша душа була,як криниця чистої !

- привіт!

- привіт

-як справи?

- все добре, вирішив взяти збірку вірші в тебе як справи?

- в мене також, все я прийшла у бібліотеку щоб підготуватись до доповіді з історію

-ти не моглаб порадити мені якусь книгу, можливо з тих, що ти прочитала

-так звичайно. мені дуже подобається збірка "кобзар" т.шевченка 

-дуже дяку. , але я вже читав

-тоді спробуй "сяйво місячної правди",василь багрій 

-дякую. а на яку тему ти готуватимеш допові

 

  -троїстий союз і країни антанти

-це дуже цікава і надзвичайно важлива тема в історії

-саме так, тому мені потрібно добре підготуватися і знайти хороший матеріал для розкриття теми

-потрібно порадитись з бібліотекарем,можливо вона щось порадить

-так, я вважаю що вона повинна

 

  -ну тоді до зустрічі

- папа!

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нам треба писати твір про справжній подвиг, коли людина здійснює щось героїчне, частіше навіть не розуміючи, що стала героєм. потрібно тільки згадати, яких ви знаєте героїв. згадайте краще таких героїв, як іван підкова, са-мійло кішка, петро сагайдачний, богдан хмельницький. так, це були гетьмани, які дуже любили україну і йшли заради неї на подвиги. зауважую, не заради слави та почестей, а заради щастя й волі рідної землі. отже, подвиги ніколи не робляться заради того, щоб героєві потім співали діфірамби та надівали лаврові вінки. людина не може ніколи передбачити, що ось зараз вона здійснить подвиг. вона діє, не розмірковуючи, якщо вже так склалися обставини. бо якщо вона стала про це думати, хтось би випередив її і зробив, за його розумінням, добре діло. чи думали колись запорозькі козаки, що їхні дії будуть розцінені як подвиг, що про них співатиме пісні український народ, і ці пісні будуть передаватися з покоління в покоління? ні, вони просто боронили свою землю від загарбників, бо любили її. і коли хтось з них гинув, двоє ставало на його місце, щоб продовжувати його справу. оце справжній подвиг.