Продовжити розповидь вживаючи ризни форми присливникив якось напровесни коли сонечко пригривало все теплише и теплише а снижок танув усе скорише й скорише и водичкою стикав у стримки

Перші письмові згадки про українських козаків зустрічаються у 1489 р. та 1492 р. Але різке зростання чисельності козацтва припадає на XVI ст.

Козацтво виникло на південноукраїнських землях - на території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра (південні окраїни Київщини, Брацлавщини, Поділля). Ці землі називалися Диким Полем: після нашестя монголо-татар, а потім, унаслідок частих нападів Кримського ханства, землі обезлюділи і залишалися незаселеними. Центром козацтва стало Запорожжя - степи за порогами Дніпра.

Причини виникнення:

- Наявність в українському суспільстві окремих в вільних людей, що займали проміжне становище між незаможною шляхтою та селянством.

Посилення соціального та релігійного гноблення, закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від феодальних повинностей та державних податків.

Постійна військова небезпека з боку Кримського ханства та кочових татарських орд.

В окремих випадках - організаторська роль місцевих, прикордонних землевласників і урядовців.

Козацтво поповнювалося вихідцями із різних верств населення: селян, міщан, шляхти.

Козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у самоуправлінні. Для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єднувалися у військові загони. Вони і самі завдавали ударів татарам та туркам: спускаючись по Дніпру на своїх великих човнах - "чайках", вони нападали на татарські гарнізони, турецькі галери, фортеці.

Основна маса козаків поповнювалася за рахунок українців, були серед них і білоруси, росіяни, молдавани. Траплялися поляки, татари, серби, німці, французи, італійці, іспанці, представники інших етносів, проте такі випадки мали поодинокий характер.

І тому оцінки етнічного складу козацтва як інтернаціонального є неточними. Козацький край, за висловом сучасного історика В. Борисенка, був "національним оазисом серед українських земель, які дедалі більше полонізувалися і втрачали національні риси

     Скласти твір на тему "У яких вчинках виявляється людська шляхетність?" пропоную так:

     Дуже часто ми задумаємося над тим, чи є у сучасному світі місце шляхетності. Звично, є. Але яка людина є по-справжньому шляхетною? Я вважаю, що шляхетна людина – це людина, яка має належне виховання та високу моральність.  Ця якість не залежить від походження, шляхетною може бути  і звичайна людина, не аристократ. Зазвичай у сучасному світі люди відходять від усталенного поняття моралі, нехтують обмеженнями. Але не можна сказати, що такі люди не є шляхетними. Адже шляхетність виявляється у вчинках.

     За якими ж вчинками можна зрозуміти, що людина є шляхетною? Я вважаю, що така людина не робить підступних вчинків, ніколи не зраджує. Вона не змінює свої ідеї під тиском суспільства, адже це не шляхетно. Людина, яка наділена такою якістю, на стане принижувати інших та знущатися. Вона в будь-якому випадку вестиме себе гідно. Окрім цього, шляхетність – це до незнайомому на вулиці, небайдужість до кожного живого створіння, дотримання норм поведінки. Шляхетна особистість – це особистість, яка гідно носить звання «людина».