Скласть казку подорож синонима антонима омонима в краину лексикологии по укр мови

Є на світі білому гарна країна -  Лексика називається. Багата вона на великі та малі міста, мальовничі села. Живуть в тих містах та селах люди працьовиті, веселі, талановиті.
Одного дня королева Лексики влаштувала свято. Запросила вона всіх своїх підданих.
Почали збиратися гості. Приносили свої вироби, музики грали, дівчата та хлопці кружляли в танку. Гарно! 
Та ось одному парубку Антоніму все не так: цукерки кислі, музика сумна, дівчата потворні, свято погане. Попсував усіи настрій. Виступив на захист інший парубок Синонім. Каже Антоніму, що дівчата красуні, музика пречудова, свято прекрасне. Та де там! Ніяк не поступається Антонім. Прийшов на до Омонім.  (Далі фантазія скінчилася, дофантазуйте. пере

ответ:

із обрядових пісень мені найбільше колядки. колядки - це відтворення міфу про створення світу і величальні пісні, призначені для кожної конкретної людини: господаря, господині, хлопця, дівчини, дитини. у них досить часто називаються імена тих, кого величають.

що ж означає слово коляда? в українців це і сам обряд, і різдвяна пісня, і винагорода за колядування. за твердженням давніх авторів, коляда - один із язичницьких богів, що символізував початок року. можливо, від коляди походить і слово календар (річне коло). у римлян тотожним коляді був бог янус, а від нього - назва першого місяця року «януаріс» (січень). слово коляда є в усіх слов'янських народів із тим же значенням, що і в українців.

у колядках мають місце певні образи:

ясен місяць - пан господар, красне сонце - жона його, дрібні зірки - його дітки та ін.

провідні мотиви колядок:

- кохання як запорука людського щастя;

- одвічне родинне благополуччя;

- уславлення народження ісуса христа,

- уславлення хліборобської праці, захисту рідної землі.

благодійність – це така людська риса, що належить до найбільших проявів гуманності. це не лише прагнення поділитися грішми тих, хто їх має багато, з тими, хто їх потребує. це такий специфічний стан душі людини, котрий є близьким до самопожертви. однак, на мою думку, благодійність все ж є вершинним виявом гуманності. по-перше, благодійність є реальною справою – матеріальна чи фінансова , організаційна підтримка, зрештою моральна підтримка абсолютно чужим людям.благодійність визначає дієве ставлення людей один до одного, яке спрямоване до одних людей іншим, котрі потребують цієї . саме таке розуміння суті благодійності є поясненням того, що ця властивість людської натури є найвищим проявом всього людського в цій натурі.