Твір "що ми найбільше цінуємо в житті"? іть будь-

Найбільше цінуємо в житті-це батьків. Вони дали змогу нам народитися на світ, виростили, дали освіту, навчили любити красу природи й навколишнього середовища, відповідали за кожен крок дитини, навчали говорити, ходити, Батьки -це найдорожча цінність в житті кожної дитини або малечі

В кожної людини є право на життя.І кожна хоче його прожити як найкраще.Люди купують собі модний одяг,роблять зачіски.Але ж є і духовні цінності.Наприклад те,що люди можуть кохати,поважати,відчувати серцем.Все це людські якості.
  На мою думку,в житті найбільше потрібно цінувати саме право на нього.Життя-це все:веселощі,радість,кохання,іноді смуток,фантастичні події та історії,здобування нових знань у школі,та багато іншого.
  Тепер люди не дуже часто задумуються яке ж це щастя -Бути здоровими,і ходити,жити на цій Землі.Деякі люди не поважають свого існування,це видно по їхніх вчинках :вони вживають алкоголь,наркотики,і роблять інші шкоди для шкоди свому здоров*ю.Деякі люди займаються паркуром.Але навіть не задумаються про наслідки...
   І буває так,що ті люди,які народилися не дуже здоровими,наприклад без вміння ходьби,чи чогось подібного,вони більш активні,хочуть пізнати світ,і  навчаються багато нового.Скільки було передач по телевізору,де діти без рук,ногами,за до губи,малюють такі гарні картини!
  Поважайте те,що в вас є.І найголовніше,що вас є-Це життя.

Художній: Над чорною землею прокинувся свiт. Не ясним, сонячним оком глянув вiн на неï пiсля похмуроï дощовоï ночi, а повiяв туманом, дихнув важкою парою. Закурилася земля, задимiла; пiшов дощ, дрiбний та тихий, мов крiзь сито засiяв; стрепенулися темнi лiси i, розправляючись, пiдставляли своє загорiле листя пiд дрiбнi дощовi краплi; зрадiла зелена трава i пiдняла своï гострi листочки вгору (Панас Мирний). Науковий: Дріт покритий ізоляцією у вигляді тонкого шару окалин, тому витки дроту ізольовані один від одного. Над обмоткою розміщений металевий стержень, по якому може переміщатися повзун. Повзун своїми контактами притиснутий до витків обмотки. Від тертя повзуна об витки шар окалини під контактами повзуна стирається, й електричний струм у колі проходить від витків дроту до повзуна. А через нього — в стержень, який має на кінці затискач».

Варіант 1

Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.

Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.

Варіант 2

Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.

Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.

Варіант 3

Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.

Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.

Варіант 4

Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.

Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.

Варіант 5

Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.

Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.

Варіант 6

Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.

Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на вулиці йде дощ.