Напишите відгук про гуморески павла глазового

Десь у клубі виступав Лектор із столиці. Вчив людей, як піднести Урожай пшениці. Як з’ясована була Істина остання, Лектор звично запитав: - В кого є питання? До трибуни підійшла Тітка Василина. - Ви скажіть, Що це за бобина? Взяв бобину вчений муж, Довго роздивлявся: От так штука, от улип… От тобі й попався.. Витер хусточкою злак, В рот до зуба суне, Раз куснув, а потім ще – Та убік як плюне! - Що за витівки такі? - Грім на тітку мече. – Що ви тичете мені? Це ж драже овече!.. Тітка дивиться в лице, Сміх її аж трусить: - Що то вчений чоловік! Що не дай розкусить… 

Протиставляти телебачення художній літературі не варто. Це різні види мистецтва, кожен з них виконує свою функцію. Але! Як і завжди в житті, треба робити правильний вибір, що дивитися по телебаченню і що читати з літератури. Якщо читати і дивитися усе підряд, нічого доброго з цього не вийде. 
Відомо: той, хто читає книжки, керує тими, хто дивиться телевізор. Отже, вибір за вами. Хочете бути керованим усе життя - нехай ваш телевізор, включений протягом усієї доби,  думає замість вас. А ось керувати людьми складніше. Так само складно обрати правильні книжки для читання. Книжок у наш час видається сила-силенна, але можна прочитати приблизно 100 з них і зрозуміти що й до чого у цьому світі. Щоб правильно вибрати літературу для щоденного читання, досить зайти в інтернет і набрати щось на кшталт: топ найкращих книг. Хвала Богу, письменники ніколи не сиділи склавши руки, тому за останні пару сторіч написано багато такого, що додасть розуму і нашому поколінню. 
Отже, як висновок: дивіться телевізор, щоб почути новини або трохи розважитися, але хороша книга потрібна, щоб навчитися жити у цьому світі. 

Перевірені відповіді нашими експертами дає гарантію його правильності.З кожним роком людство все далі й далі робить більше технологічних відкриттів, які охоплюють світ дуже швидко. Смартфони, телевізори, комп'ютери - все це зараз звична річ. Проте, колись цього всього не було, а присутність в домі чорно-білого телебачення було проявом заможності людини. Але з цим всім мизабуваємо про нашого доброго друга, книжку. Цікаві історії та пригоди, незабутні враження, купа емоцій... Ох. А зараз вона стоїть десь на полиці, давно забута. Так, це печально. Але на мою думку, порівнювати Інтернет, тобто технології, з книгою не потрібно. Адже прогрес людства - річ, від якої не дітися. І тому осуджувати її не правильно. А якщо вже і є такі особистості, які потерпають від запаху книги, завжди можуть знайти її у бібліотеках, які, я впевнений, будуть жити вічно. 
Тож, давайте любити книгу і не осуждувати технологічний прогрес.