я думаю,що сонце яскраво забарвлене тому,що йому потрібно світити,освіщати.як би воно було темне та зовсім неяскраве воно не виконувало б свою функцію(світити).
за цього риба маскуеться тобто розпластавшись на дні, всього за декілька хвилин міняють своє забарвлення під колір грунту і навіть створюють на шкірі узор, відтворюючий малюнок тієї ділянки дна, де розташувалася .
reception
19.12.2020
1. що таке словосполучення? 2. чи є граматична основа словосполученням? 3. які бувають види словосполученнь? 4. які бувають види зв'язку у словосполученнях? 5. що таке узгодження? 6. що таке керування? 7. що таке прилягання? 8. написати приклади словосполученнь. 9. написати приклади поєднання слів. 10. виписати з речення усі можливі словосполучення (зранку трава була волога від роси) 11. розібрати словосполучення (золота осінь; запитав мене) 12. скласти речення з поданним словосполученням (кожен десятий)
drozd228758
19.12.2020
Вісторію живопису ісаак ілліч льовітан увійшов перш за все як пейзажист. льовітан – творець так званого «пейзажу настрою». художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу. на картині «золота осінь» ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. у глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики з вже майже опалим листям. вдалині видно червонуваті вітки чагарника. земля укрита жовтіючою травою. а на лравюм бережу річки – ряд ще зелених верб, які ніби чинять опір осінньому в’яненню. річкова гладінь здається нерухомою і холодною. на і» і верхні води відбивається: світле небо з білими хмарами. осінній день, зображенний художником, повний світла. у картині переважають життєрадісні світлі стіни. майже на лінії горизонту помітні контури далеких будов, лісу, полів, що її шсівають озиминою. пейзаж «золота осінь» зображає иайліричнішу з пір року. «смутна пора і чарівність. приємна мені твоя: прощальна краса», – так сказав про золоту і тінь олександр сергійович пушкін. напевно, саме ці терміни повторював про себе ісаак льовітан, пра.цюючи над своїми знаменитими пейзажами. художник іноумів осінь перш за все як свято фарб, як прощання з літом. пейзаж цей не шівіває сумних думок лро майбутня) довгу зиму. адже в природі все однаково удово, і кожна з пір року має свою неповторну красу. дивлячись на картину «золота осінь», глядач мимоволі проникається глибоим відчуттям любові до рідної природи, що дарує нам незабутні хвилини висоти насолоди прекрасним.
я думаю,що сонце яскраво забарвлене тому,що йому потрібно світити,освіщати.як би воно було темне та зовсім неяскраве воно не виконувало б свою функцію(світити).
за цього риба маскуеться тобто розпластавшись на дні, всього за декілька хвилин міняють своє забарвлення під колір грунту і навіть створюють на шкірі узор, відтворюючий малюнок тієї ділянки дна, де розташувалася .