Перевести на украинский дорожнo-транспортные происшествия в 2003 году более тридцати пяти тысяч человек погибли в дорожных авариях, смерть более четырёх тысяч наступила по ошибке водителей, находящихся в нетрезвом состоянии. с января по май текущего года, жертвами дтп стали 4039 человек, из них 1074 опять-таки по вине водителей, желающих совместить алкоголь и автомобиль. возможно, поправки, привнесенные в кодекс административных нарушений, которые были приняты единогласно в пятницу, во втором чтении госдумой, переломят эту тенденцию и бороться с пьянством за рулем (321 голос - « за » при необходимом минимуме 226 голосов эти поправки предусматривают наказания за транспортным средством в нетрезвом состоянии. в пятницу, депутаты голосовали за наказания за терроризм. известия , 30 июня, 2004

дорожньо-транспортні пригоди. в 2003 році більше тридцяти п*яти тисяч людей загинули в дорожніх аваріях, смерть більш як чотирьох тисяч наступила по помилці водіїв, що знаходились в нетверезому стані. з січня по травень поточного року жертвами дтп стали 4039 людей, з них 1047 знову ж таки з вини водіїв, бажаючих поєднати алкоголь та авто. можливо, поправки, що були внесені в кодекс адміністративних порушень, які були прийняті одноголосно в п*ятницю  у другому читанні держдумою, переламають цю тенденцію і боротися з пияцтвом за кермом (321 голос - «за» при необхідному мінімумі 226 голосів).ці поправки передбачають посилення покарання за керування транспортним засобом у нетверезому стані. у п'ятницю, депутати голосували за посилення покарання за тероризм. новини, 30 червня, 2004

Упроцесі історії взаємозв'язки науки і релігії характеризувалися як гострими, нерідко трагічними конфліктами, так і спробами примирити науку й релігію. конфлікти вибухали тоді, коли релігія намагалася привласнити монопольне право визначати все духовне життя суспільства, бути вищим арбітром істини в поглядах на світ. у боротьбі з теологією наука завоювала собі право на незалежне від релігії існування. відбулося розмежування сфер релігійної віри і наукового пізнання — наука, пізнаючи навколишній світ, використовує власні методи і відповідно до принципів наукового мислення пояснює його на основі внутрішніх закономірностей розвитку. релігія зосередила свою увагу на так званих граничних питаннях людського буття, зокрема на питаннях про походження людини, сенсу і цінності життя, безсмертя душі, її існуванні в потойбічному світі тощо. головним методом вирішення цих питань у теології є релігійна віра. питання про те, що знаходиться в центрі всесвіту — земля чи сонце — більше не є предметом дискусій між наукою та релігією. будова і закономірності розвитку всесвіту знаходяться повністю в компетенції науки. здобуті наукою знання про навколишній світ не як абсолютні. в процесі пізнання вони уточнюються і поглиблюються. але релігія й нині претендує на абсолютну істину у розв'язанні таких питань, як походження світу, людини, сенсу і цінності її життя. зберігаються розбіжності між наукою і релігією у поглядах на істину. їх суттєві ознаки такі: i. як наука, так і релігія пропонують людині певний вибір положень, кожне з яких видається за істинне. водночас вихідний пункт і обгрунтування істин науки і релігії різні. науковий світогляд, пропонуючи як істинні, наприклад, твердження про те, що всесвіт нескінченний у просторі й часі, що причиною грому є електричні розряди, а грипу — віруси тощо, виходить із реальної дійсності та міри проникнення у цю дійсність. коли ж релігія пропонує на віру, наприклад, те, що існує потойбічне життя, що ісус христос своєю кров'ю сплатив богові за наші гріхи та забезпечив нам райське життя на небі, що згодом настане армагеддон і т.п., — для ствердження цього вона посилається на тексти священних книг: біблію, коран, зенд-авесту, веди, трипітаки тощо. ii. вивчаючи дійсність, наука формує свої положення у вигляді гіпотез, теорій і законів. релігія ж формує свої положення у вигляді «абсолютних істин». зміна догм веде до зміни релігій: вклоняєшся іконі — ти православний, перестав вклонятися іконі — ти протестант. хрестишся трьома пальцями —православний, двома — старообрядець, п'ятьма — католик. iii. істинність наукових положень підтверджується чуттєвим сприйняттям, раціональним аналізом, перевіркою на практиці. жодна з релігій не витримує такої перевірки, її основні положення сприймаються на віру. . наукові положення сприймаються і засвоюються людиною завдяки їх переконливості, доказовості, доступності для вивчення, перевірки на практиці. релігійні вірування прищеплюються людині навіюванням і самонавіюванням. у дитинстві релігії навчають батьки, а в подальшому житті стереотипи, що склалися, підтримуються у віруючого релігійними проповідниками, спілкуванням з одновірцями. читання молитов, діяльна участь у релігійному житті громади є активною формою самонавіювання релігійних вірувань. отже, віруючий в і мусульман і сам стає мусульманином, серед християн — християнином, серед буддистів — буддистом. бурхливий розвиток наукових знань, величезні здобутки науково-технічного прогресу поступово формують нове ставлення до навколишнього світу, новий тип культури і розуміння пізнавальних можливостей людини, яке, за влучним висловом аапласа, не потребує гіпотези про бога. в минулому релігія посиланнями на бога довела пояснення людині тих явищ, яких вона не розуміла і пояснити не могла. релігійна віра, як говорили філософи, компенсувала людині незнання. нині ситуація цілком змінилась. наукове пізнання навколишнього світу не залежить від релігії.

Привіт -привіт -ти знав,що оля і сергій посперечалися вчора? -ні.не знав.  а чому вони посперечались? -оля сказала,що в творах сучасних письменників багато брехні. -а що сказав сергій? -а він сказав,що сучасні не брешуть,а от письменники з попередніх століть могли збрехати,бо нгіхто не дізнаєть про їхній обман. -але вони обоє не праві. -справді? -так. -але чому? -ніхто із справжніх письменників не обманює,вони можуть трохи прикрасити,але не приховати правди. їхня мета донести ло нащадків свою думку та історичні події. -отже вони не знали про що говорять? так в чому ж істина? -звичайно. -у суперечці народжується і справді так,але за умови,що сперечаються розумні.