Скласти твір-міркування на чужу роботу дивитися-ситому не бути

  Людині для того, щоб себе прогодувати або щось мати, треба працювати. Треба докласти власних зусиль. Нічого готове з неба не падає. Тому без праці лінива людина завжди буде голодна та боса. Іноді можна надіятися на до але вона не може тривати завжди.   Недаремно мудре прислів’я говорить: «На чужу роботу дивитися – ситому не бути

косити - косить, розумний - розум, ходити - ходитьбагатий, багато, багатство, багаття, багач, гаря­чий, гарячка, гаразд, качан, хазяїнбагатир (багач), гаряче

великий - велич, село - села, клекотіти - клекіт, ви^ едкий - високо, мирити - мирний, криве - кривоверетено, дерев'яний, джеледь, пелена, шелепа вовченя, принесений, Лйсенко, батенько, семеро, гарнесенький, стежечка, цілитель жовтень - жовтня, вітер - вітру, корінь - кореня, осінь - осенігримати, дрижати, блиматикришити (крихта), тримати (стримувати), блищати (блискавка)дрімати, тріщати, злітатикипяток - кип'яток, чистота - чистота метла - мітла, сноп - сніп

Казка про чарівну осінь та її трьох синів місяцівЖила-була на світі Осінь. Вересень, Жовтень, Листопад - сини Осені - жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають. Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого. Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі. Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Матуся за це розсердилась на сина, повернулася, стомлена, додому й заснула міцним сном. А коли прийшла її пора, то вона прокинулась і повернулась до рідного краю.