Твір-міркування на тему кого я вважаю своїм другом

Друг - це людина яка завжди прийде на до та не залишить в біді. Моїм справжім другом є Максим. Він добрий, ласкавий, щирий та милосердний. Завжди мені до та незрадить. У нас багато спільних інтересів та захоплень. Мені дуже подобається проводити час разом. Я ніколи не проміняю Максима ні на кого. Тому, що друга ні за які гроші не купиш. (сподіваюсь до та сподіваюсь на

Ранок Добрий,хоча для когось він добрий, а для когось ні.

 В мене до вас князю є питання, а також обурення. Ну по-перше як ви можите змусити людей ніколи не посміхатися? Це ж не справидливо та неможливо. Чому б вам не стати гідним правителем? як би задумувалися про інших, вас би не спідкала така жахлива доля.

Чи про інтереси інших ви не чули? запам'ятайте кожен має право аби помсміхатися або сумувати. Знаючи це правило ви би смогли правити в своєму королівсті і до вас не було б притензій.

На жаль, це для вас поки що уж дуже важко. Плаксію, ви краще подумайте про свою поведінку та зробіть висновки.

У мене все

Объяснение:

Зачин: 
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.

Основна частина:
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці.