Разом треба писати всі прислівники в рядку​а) за/вбільшки, за/одно, коли/не/коли.б) на/впростець, по/перше, від/давка.в) без/угавно, за/видна, з/звисота.г) по/всяк/кас, по/дружньому, в/цілому.д) що/далі, поза/вчора, по/батьківському.

Перед мною картина   монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань.  сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас.  картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно. 

Рідна мова рідна мова, це просте словосполучення, яке таїть у собі глибокий зміст. мова для людини це засіб для спілкування, взаємодії з оточуючими. це інструмент завдяки якому людина може формулювати свої думки, виражати їх. саме завдяки мові ми можемо самовиражатися у спілкуванні. без неї не можливо створення книжок, запис отриманих знань то що. рідна мова для людини посідає особливе місце у житті.ще немовлям вона чує перші слова на ній, як губка вбирає у себе все нові і нові слова протягом свого розвитку, аж поки сама не каже перше слово. за першим йде  друге, за ним третє. потім починаються короткі речення. стаючи більш великими, діти вже не можуть помислити себе без рідної мови. частіше за все ця мова залишається з людиною назавжди. за все життя вона збагачує свій словниковий запас. постійно, користуючись нею. хоча буває й так, що людина вчить одну чи декілька інших мов. переїздить до іншої країни і живе там. постійно користуючись не рідною, а іноземною. але навіть в таких випадках в серці у людини залишається рідна мова. вона може розмовляти на іншій, але часом все одно думки її проходять на рідній. що ж таке рідна мова? мова, батьків та дідів? так але не завжди. мова країни де ти живеш? аналогічно. рідна мова, це та мова з якою ти виріс, до якої звик,яку, любиш і поважаєш. вона може бути одна рідною чи їх може бути декілька. адже якщо з дитинства ти знаєш дві три чи більше мов. якщо звик вільно на них спілкуватися, якщо тобі зручно і приємно розмовляти на них. вони усі стають рідними. саме тому на мою думку рідна мова це та що живе у твоїй душі. та чиїм носієм ти є та на якій зручно розмовляти, писати читати. та від звуків якої серце наповнюється радістю. при тому, кожна мова по своєму гарна, для когось кожна мова рідна, і необхідно це поважати. любов до своєї мови, на мій погляд, це як любов до рідного краю, домівки та батьків.