Склади діалог, можливий після екскурсіі до іншого міста або після цікавого шкільного свята .використай частки вігуки, підкресли іх.

--Ой просто неймовірні! 
-- Чула ?Через тиждень також поїдем на екскурсію!
-- Ой що справді?
--Так, мені Олена Іванівна говорила.
-- А куди ми поїдем вона тобі часом не сказала?
-- Вона сказала поїдем да Карпатського історичного музею!
-- Ой здорово! А ти поїдеш? 
--Звичайно! А ті?
-- Ті ще запитуеш?Звичайно ж поїду! 
-- Там напевно ще цікавіше! А ходімо запітаемо в Олени Іванівни  чи довго туди їхати!

 Стояв морозний день. Іскрився білий сніг. На деревах сяяв іній. Кущі також були сніжними.
 День був чудовий і діти вирішили зробити годівничку для пташок. Хлопці взяли дошки і інструменти і змайстрували саму будівлю годівнички. Дівчата
зібрали різні корми.
 Діти пішли до парку. Вони повісили годівничку на міцний клен. Зробивши свою справу, діти відійшли подалі від дерева.
І як тільки вони відійшли, до годівнички прилетіли пташки: снігурі, горобці, синиці...
 Діти мовчки гали і були дуже раді, що їхня праця не була даремною. Та найбільше раділи Миколка, Наталка та Оленка.
 Вони пішли додому з великими щасливими усмішками.

- Привіт,Олено.З першим вересня тебе.
- Привіт Алісо. Дякую,тебе також. До речі  осінь - це моя найулюбленіша пора року.
- Невже,а чому вона тобі так подобається?
- Все навколо змінює барви,земля вкривається золотим покривалом листя,в холодні дні,можна сісти біля вікна з чашкою чаю,і вдивлятися в цей чудовий пейзаж.
-  Ого! Я ніколи б так гарно не описала  цю дивовижну пору року.
- А тобі подобається ця пора?
- Зараз я зрозуміла всю красу осені,тому так. Я її завжди вважала сірою порою,невеселою.
- Оце так! Ну якщо ти також полюбила осінь,то пропоную сходити до ставка,ти не уявляєш,який він зараз прекрасний.
- О це чудова ідея,я з радістю піду.
- Там ще досі не полетіли дикі качки,ти побачиш як вони граються з листочками,які падають з дерев.Осінь не так вже й сумна пора.
- Так ти права,я помилялася. Я чула там ще є білочки,осінню їх там часто можна побачити. Білки це моя улюблена звіринка,яка я щаслива,що піду туди.
- Я також,ну тоді чому ми ще не там,нумо вирушати.